Владислав Рашкован
Заместитель исполнительного директора МВФ
Девять уроков любви к чтению у детей Иногда у меня интересуются, что я делал, чтобы приучить детей читать. Сказать, что это было что-то особенное, не могу, но есть, как минимум девять моментов, которые я выделил бы
Атмосфера
У нашому будинку книжки скрізь — на столах, на полицях, на підлозі, на тумбочках. Ми всюди з книгами. Діти це бачать і живуть в оточенні книжок. Розкладіть книжки по дому — може, діти натраплять на них, навіть, коли вас немає поруч.
Ви — як приклад для дітей
У нас в родині всі читають: вранці, в дорозі, перед сном. Будьте прикладом для дітей. Син Сашко (10 років було у січні, 4 клас) це бачить, переймає, хоче бути схожим. Соня (15 років) теж багато читає, але почала читати набагато пізніше, ніж Саша (за віком). Зараз вона сама собі купує книги. Підписалася на проєкт Malala-club і читає книги, які рекомендує Малала.
Гаджети не завжди потрібні
У сина немає мобільного телефону в 10 років і ніколи ще не було. І запиту на телефон не було теж. Справа в тому, що у всіх школах стоїть «глушилка» мобільного зв’язку та інтернету — зателефонувати батькам можна тільки з директорської. Таким же чином і ми дзвонимо, якщо треба. Якщо в школі не можна дзвонити або виходити в мережу — навіщо потрібен мобільний? Тому у дітей немає телефонів — і ніякого хизування нема. В Інтернет можна виходити тільки зі шкільних комп’ютерів (у кожного свій), але на комп’ютери не можна поставити ніякі ігри, і список сайтів, які вони можуть відвідувати, теж обмежений.
Серіали, тобто серії книжок
В США дуже популярні серії книг. Наприклад, для дітей першого класу — Magic School Bus, Magic Tree House, Haunted Library, для другого — третього класу: Gerinomo Stilton, Amulet, Wings of Fire. Для четвертого — п’ятого: DogMan, SpySchool, Wimpy Kid, Warriors, Percy Jackson, Harry Potter тощо. Є багато хороших списків. Наприклад, ось такий. Фактично такі серії книжок стимулюють дітей (як серіали стимулюють дорослих) читати далі, щоб дізнатися про долю героїв, які їм подобаються. Найчастіше героями книжок є хлопчик і дівчинка або тварини різного полу, але за віком / поведінки, що збігаються з віком дітей — так дітям легше асоціювати себе з героями книг і більше переживати.
Роль школи та бібліотекаря
Бібліотека в школі робить велику справу — фактично в першому класі дітей приводили до медіа-центру, розповідали про книжки, про серії і давали можливість обрати одну книжку додому — за умови — ти повинен її повернути за тиждень. Дві причини: а) хтось ще хоче почитати книгу (зазвичай в бібліотеці є всі нові книги, які випускаються, і багато родин книги не купують, а беруть в бібліотеці, але іноді доводиться ставати в чергу за новою книжкою) і б) ти можеш взяти нову книгу, тільки, якщо повернеш попередню. Перші книги дуже яскраві, з картинками.
В США дуже популярні серії книг
Саша почав брати книги з першого тижня в школі — він навіть англійської не знав ще. Почав з Magic Tree House. Я та дружина починали перекладати вголос, знайшли величезну кількість слів, які не знали англійською. Спочатку перекладали по реченнях, потім — за параграфами. Потім по сторінках. Через чотири місяці Саша не потребував нашої допомоги і почав читати сам. Потім він почав прочитувати книгу за 2−3 дні, а взяти книгу в бібліотеці не можна було до наступного тижня. Він почав просити купити книги. Так все і закрутилося.
З другого класу дозволялося брати дві книжки на тиждень. В медіа-центрі діти теж обмінюються своїми враженнями про книжки, це стимулює також читати те, що порадив товариш. Варто сказати, що в період карантину бібліотека теж працює — можна замовляти книги, їх залишають для тебе на вході в школу, у тому ж місці ти залишаєш і книжки, які прочитав. Також усі діти записані в районі публічні бібліотеки.
Таємничі стосунки навколо книжок
Я досить рано почав читати синові вголос перед сном і досі продовжую. Це не тільки зближує з дитиною, а й створює якусь свою інтимну атмосферу/таємницю наших стосунків. Саша потім часто переказував мамі і сестрі, що ми читали. Під час наших «душевних розмов» (в душі) ми часто говоримо про книги я розповідаю про свої книги дитинства і книги, які читаю зараз, а Саша — про свої. Взагалі є частина книг, які називаються «More Challenging Books to Share with an Adult» — тобто книги, які передбачають обговорення з батьками. Нещодавно обговорювали Фенімора Купера, Сабатіні, Стівенсона, Хагарда та інших. Я м’яко намагався розповісти про ті, книжки, які будуть наступними у Саші. Про Дюма, Жюль Верна він знає — ми вже прочитали вголос 3 мушкетери і 80 днів навколо світу. 20 тис льє під водою і Таємничий острів вже теж чекають.
Гаджети, але трошки інші
Саші дуже добре зайшли електронні книжки на Kindle. Особливо для читання серій. Він читає швидко, тож йому не потрібно чекати, поки Амазон привезе нову книгу — в електронному магазині він сам може купувати книги. Фактично він став таким чином незалежним від мене. Також приємний сервіс Epic — у всіх школярів публічних шкіл є безкоштовний доступ до безмежної кількості дитячих книг (платний доступ теж є). Батьки отримують статистику, скільки книжок прочитала дитина. Ту ж інформацію отримують вчителі.
Книжки можна також і слухати в дорозі
Дуже добре діти слухають аудіокниги в дорозі. Ми всією родиною разом обираємо книги або лекції до поїздки. У нас зазвичай один переїзд — це 4−5 годин дороги (як дорога Одеса-Київ). За цей час можна прослухати дитячу книжку або половину книги про Шерлока Холмса, детективи про Еркюля Пуаро, Чейза або лекції Бикова про літературу. Іншу частину дороги ми поділяємо між музикою та іграми (типу Міста, Так-ні-не знаю чи гри в картки). Але звісно, коли зміст книжок приходить тільки через аудіо, не завжди може також покращуватися граматика (дитина не бачить текст очами).
Вікно для подорожей
А взагалі, найголовніше, що потрібно пояснити дітям:книги — це подорожі, подорожі в інші країни, інші часи, інші виміри. Досить заплющити очі, і ти за своїми героями телепортуєшся туди, куди не завжди є можливість потрапити у реальному житті. І ще книжки дарують свободу, саме ту свободу, яку діти починають так шукати в підлітковому віці. І взагалі, майбутня креативність, творення, амбіції, мрії — багато в чому народжуються з дитячих книжкових переживань. Як мінімум, так було у мене. І те ж саме я бачу у своїх дітей.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ
Если вы нашли ошибку в тексте, выделите её мышью и нажмите Ctrl + Enter
Теги: Книги
Владислав Рашкован
Заместитель исполнительного директора МВФ
Девять уроков любви к чтению у детей Иногда у меня интересуются, что я делал, чтобы приучить детей читать. Сказать, что это было что-то особенное, не могу, но есть, как минимум девять моментов, которые я выделил бы
Атмосфера
У нашому будинку книжки скрізь — на столах, на полицях, на підлозі, на тумбочках. Ми всюди з книгами. Діти це бачать і живуть в оточенні книжок. Розкладіть книжки по дому — може, діти натраплять на них, навіть, коли вас немає поруч.
Ви — як приклад для дітей
У нас в родині всі читають: вранці, в дорозі, перед сном. Будьте прикладом для дітей. Син Сашко (10 років було у січні, 4 клас) це бачить, переймає, хоче бути схожим. Соня (15 років) теж багато читає, але почала читати набагато пізніше, ніж Саша (за віком). Зараз вона сама собі купує книги. Підписалася на проєкт Malala-club і читає книги, які рекомендує Малала.
Гаджети не завжди потрібні
У сина немає мобільного телефону в 10 років і ніколи ще не було. І запиту на телефон не було теж. Справа в тому, що у всіх школах стоїть «глушилка» мобільного зв’язку та інтернету — зателефонувати батькам можна тільки з директорської. Таким же чином і ми дзвонимо, якщо треба. Якщо в школі не можна дзвонити або виходити в мережу — навіщо потрібен мобільний? Тому у дітей немає телефонів — і ніякого хизування нема. В Інтернет можна виходити тільки зі шкільних комп’ютерів (у кожного свій), але на комп’ютери не можна поставити ніякі ігри, і список сайтів, які вони можуть відвідувати, теж обмежений.
Серіали, тобто серії книжок
В США дуже популярні серії книг. Наприклад, для дітей першого класу — Magic School Bus, Magic Tree House, Haunted Library, для другого — третього класу: Gerinomo Stilton, Amulet, Wings of Fire. Для четвертого — п’ятого: DogMan, SpySchool, Wimpy Kid, Warriors, Percy Jackson, Harry Potter тощо. Є багато хороших списків. Наприклад, ось такий. Фактично такі серії книжок стимулюють дітей (як серіали стимулюють дорослих) читати далі, щоб дізнатися про долю героїв, які їм подобаються. Найчастіше героями книжок є хлопчик і дівчинка або тварини різного полу, але за віком / поведінки, що збігаються з віком дітей — так дітям легше асоціювати себе з героями книг і більше переживати.
Роль школи та бібліотекаря
Бібліотека в школі робить велику справу — фактично в першому класі дітей приводили до медіа-центру, розповідали про книжки, про серії і давали можливість обрати одну книжку додому — за умови — ти повинен її повернути за тиждень. Дві причини: а) хтось ще хоче почитати книгу (зазвичай в бібліотеці є всі нові книги, які випускаються, і багато родин книги не купують, а беруть в бібліотеці, але іноді доводиться ставати в чергу за новою книжкою) і б) ти можеш взяти нову книгу, тільки, якщо повернеш попередню. Перші книги дуже яскраві, з картинками.
В США дуже популярні серії книг
Саша почав брати книги з першого тижня в школі — він навіть англійської не знав ще. Почав з Magic Tree House. Я та дружина починали перекладати вголос, знайшли величезну кількість слів, які не знали англійською. Спочатку перекладали по реченнях, потім — за параграфами. Потім по сторінках. Через чотири місяці Саша не потребував нашої допомоги і почав читати сам. Потім він почав прочитувати книгу за 2−3 дні, а взяти книгу в бібліотеці не можна було до наступного тижня. Він почав просити купити книги. Так все і закрутилося.
З другого класу дозволялося брати дві книжки на тиждень. В медіа-центрі діти теж обмінюються своїми враженнями про книжки, це стимулює також читати те, що порадив товариш. Варто сказати, що в період карантину бібліотека теж працює — можна замовляти книги, їх залишають для тебе на вході в школу, у тому ж місці ти залишаєш і книжки, які прочитав. Також усі діти записані в районі публічні бібліотеки.
Таємничі стосунки навколо книжок
Я досить рано почав читати синові вголос перед сном і досі продовжую. Це не тільки зближує з дитиною, а й створює якусь свою інтимну атмосферу/таємницю наших стосунків. Саша потім часто переказував мамі і сестрі, що ми читали. Під час наших «душевних розмов» (в душі) ми часто говоримо про книги я розповідаю про свої книги дитинства і книги, які читаю зараз, а Саша — про свої. Взагалі є частина книг, які називаються «More Challenging Books to Share with an Adult» — тобто книги, які передбачають обговорення з батьками. Нещодавно обговорювали Фенімора Купера, Сабатіні, Стівенсона, Хагарда та інших. Я м’яко намагався розповісти про ті, книжки, які будуть наступними у Саші. Про Дюма, Жюль Верна він знає — ми вже прочитали вголос 3 мушкетери і 80 днів навколо світу. 20 тис льє під водою і Таємничий острів вже теж чекають.
Гаджети, але трошки інші
Саші дуже добре зайшли електронні книжки на Kindle. Особливо для читання серій. Він читає швидко, тож йому не потрібно чекати, поки Амазон привезе нову книгу — в електронному магазині він сам може купувати книги. Фактично він став таким чином незалежним від мене. Також приємний сервіс Epic — у всіх школярів публічних шкіл є безкоштовний доступ до безмежної кількості дитячих книг (платний доступ теж є). Батьки отримують статистику, скільки книжок прочитала дитина. Ту ж інформацію отримують вчителі.
Книжки можна також і слухати в дорозі
Дуже добре діти слухають аудіокниги в дорозі. Ми всією родиною разом обираємо книги або лекції до поїздки. У нас зазвичай один переїзд — це 4−5 годин дороги (як дорога Одеса-Київ). За цей час можна прослухати дитячу книжку або половину книги про Шерлока Холмса, детективи про Еркюля Пуаро, Чейза або лекції Бикова про літературу. Іншу частину дороги ми поділяємо між музикою та іграми (типу Міста, Так-ні-не знаю чи гри в картки). Але звісно, коли зміст книжок приходить тільки через аудіо, не завжди може також покращуватися граматика (дитина не бачить текст очами).
Вікно для подорожей
А взагалі, найголовніше, що потрібно пояснити дітям:книги — це подорожі, подорожі в інші країни, інші часи, інші виміри. Досить заплющити очі, і ти за своїми героями телепортуєшся туди, куди не завжди є можливість потрапити у реальному житті. І ще книжки дарують свободу, саме ту свободу, яку діти починають так шукати в підлітковому віці. І взагалі, майбутня креативність, творення, амбіції, мрії — багато в чому народжуються з дитячих книжкових переживань. Як мінімум, так було у мене. І те ж саме я бачу у своїх дітей.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ