Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт №4051, який регулює дистанційну роботу українців.Що передбачає закон?Документ чітко визначив поняття дистанційної та надомної роботи.Дистанційна праця – це робота за власним графіком, в будь-якому місці за вибором працівника. Може використовуватись як власне обладнання, так і надане роботодавцем.Надомна робота – людина працює за місцем проживання, графік роботи встановлює роботодавець. Обладнання також надає він.З’явилось поняття — гнучкий режим робочого часу. Його можна встановлювати, за письмовим погодженням між працівником і власником підприємства, на певний час або безстроково. Працівник сам вирішує, коли починати, закінчувати роботу, робити перерву на обід.Наскільки він своєчасний?Поняття дистанційної роботи та гнучкого графіку в українському законодавстві з’явилися весною 2020 року, коли уряд запровадив карантин через пандемію коронавірусу.»Правки до Трудового кодексу були дуже вчасними. Вони дали можливість швидко перевести працівників на дистанційну роботу в умовах жорсткого карантину. Нововведенням закону стало виокремлення надомної роботи – коли робоче місце працівника переміщається до нього додому. Новий закон по суті розширив можливості для оформлення трудового договору із дистанційним або надомним працівником не тільки під час пандемії. Прописали відповідальність за безпеку праці, забезпечення працівника засобами виробництва» , — розповіла Gazeta.ua економістка «Центру економічної стратегії» Ганна Сахно.»Це рішення могли ухвалити й раніше. Карантин почався рік тому і весь цей час люди працювали віддалено. Цей закон потрібен, бо він прописує визначення, які допомагають більш коректно визначати вид роботи у трудових суперечках чи судових справах. Основний позитив — він конкретизує саме явище дистанційної роботи», — каже засновник компанії «Borsch: Рекрутинг майбутнього» Сергій Марченко.»Своєчасне рішення. Багато компаній вже відмовились від офісів. Дистанційна робота економить час співробітників – вони не витрачають час на дорогу. А для компаній це означає економію на оренді, комунальних послугах, тощо», — зазначила Антоніна Стадник, HR Generalist компанії UAPAY.Що означає для роботодавців, працівників?Для працівників позитивним є можливість вибору форми праці, а у разі дистанційної роботи – ще й самостійне розподілення робочого часу, зазначила Любов Лисенко, адвокат бюро «Анастасії Гурської».»Однак для роботодавців є мінуси. Зокрема треба перевіряти житлово-побутові умови працівника. Не на кожному підприємстві є профспілка, не встановлений порядок фіксування результатів перевірки. Власник самостійно вирішує, в який спосіб доручати працівникові роботу і як контролювати її виконання. Забезпечує достовірний облік виконаної роботи. Фактично роботодавець на власний розсуд буде контролювати виконання роботи. Позитивний момент — не треба винаймати офіс, можна залучати до роботи працівників із інших міст», — говорить Любов Лисенко.На думку експертів, більше виграють працівники. Роботодавці ж стикнуться з низкою проблем.»Великі компанії вже діляться власним досвідом організації дистанційної та надомної роботи, яку успішно реалізовували ще до внесення змін у законодавство. Коли закон набере чинності, простіше оформлятимуть такі форми роботи, а права працівників будуть більш захищеними. Роботодавцям потрібно буде розробляти нові механізми контролю виконання роботи. Спілкування між працівниками буде суттєво обмежено, а тому доведеться шукати нові форми для забезпечення єдності команди, отримання зворотного зв’язку про умови роботи тощо», — додала радник юридичної фірми EXPATPRO Тетяна Ященко.ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кому в Україні готові платити 50 тис. грнЗакон передбачає у надомному режимі роботи «фіксоване робоче місце». Що це означає?»Працівник повинен весь робочий час знаходитись вдома. В цьому випадку компанія може забезпечувати працівника робочими інструментами. Наприклад, якщо це швачка, то компанія надає їй швейну машинку. Вона буде працювати на обладнанні компанії, яке встановлять у неї вдома. Відповідно, закон надає роботодавцю більше прав контролю. Якщо дистанційно людина може працювати з будь-якої точки, то надомна робота передбачає, що у працівника вдома є конкретне робоче місце і воно обладнане належним чином», — пояснив Сергій Марченко.»В режимі надомної роботи робоче місце справді «фіксується». Це може бути квартира, будинок або нежитлове приміщення – за домовленістю із роботодавцем. До того ж, на надомного працівника розповсюджуються правила внутрішнього розпорядку підприємства. Наприклад, робочий день триває з 9 до 18-ї. У випадку дистанційної роботи працівник застосовується гнучкий графік», — підкреслила Ганна Сахно.Антоніна Стадник зазначає, що все залежить від домовленості з роботодавцем.»Навряд чи будуть жорстко фіксувати робоче місце в межах квартири. Більше того – за домовленістю може бути кілька фіксованих робочих місць», — каже вона.Як будуть слідкувати за кількістю відпрацьованих робочих годин?У законі не прописано, як саме керівники будуть слідкувати за кількістю відпрацьованих робочих годин.»Існують менеджерські практики, коли працівники фіксують час, витрачений на виконання завдання, або пишуть щоденні звіти. Але тут варто взяти до уваги психологічні фактори. Дослідження показують, що ті, хто працюють дистанційно, в середньому працюють довше, ніж їхні колеги в офісі», — розповіла Ганна Сахно.У законі прописано поняття — «період відключення»: час, коли дистанційний працівник має право не відповідати на робочі дзвінки та листи.»Такі норми ввели у Європі. Бо соціологічні опитування виявили, що необхідність бути постійно на зв’язку, є однією з головних причин професійного вигорання», — наголошує експертка.За словами Сергія Марченко, зараз існує багато технічних можливостей слідкувати за кількістю відпрацьованих годин.»Люди, які працюють за комп’ютером — їх робочий час може фіксуватися спеціальними програмами. Деякі дозволяють керівнику в будь-який час подивитись, що у працівника на моніторі», — пояснив він.»Можливий і інший варіант: компанія ставить перед робітником завдання і вказує кінцеву дату, час виконання. Тоді роботодавця вже не цікавить питання, коли саме працівник його виконає — в робочий чи позаробочий час «, — додала Антоніна Стадник.ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зарплати жінок і чоловіків в Україні суттєво різняться — дослідженняНововведення дає можливість працювати дистанційно жінкам у декреті, вагітним. Їм легше буде знайти роботу?На умовах дистанційної роботи можуть працювати вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до 3 років або здійснюють догляд за дитиною відповідно до медичного висновку до досягнення нею 6-річного віку. Також працівники, які мають 2 або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А, I групи, особи, які взяли під опіку дитину або особу з інвалідністю, зазначає адвокат Любов Лисенко.»Це повинно позитивно вплинути та збільшити кількість працевлаштованих осіб, що вплине на соціальний захист зазначеної категорії громадян», — переконана вона.З адвокаткою погоджується економістка Ганна Сахно.»Однозначно це сприятиме працевлаштуванню вагітних, жінок із маленькими дітьми. Ми проводили дослідження позаторік, де опитали жінок, які не працюють, про причини їхньої незайнятості. 56% відповіли, що хотіли би працювати, якби була можливість робити це дистанційно або на умовах неповної зайнятості. До того ж, через пандемію роботодавці стали лояльніше відноситися до прохання працівників виконувати роботу дистанційно. А тепер така форма трудових відносин прописана на законодавчому рівні. До того ж, можливість працювати дистанційно пом’якшить вибір жінки між сім’єю та кар’єрою. Працюючи дистанційно, матері зможуть самостійно розподіляти час між роботою та сімейними обов’язками. Підлаштують свій графік під розклад роботи дитячого садка. Бо багато опитаних жінок назвали це як одну з причин своєї незайнятості – через роботу не встигали забирати дитину. Це залучить більшу кількість жінок до ринку праці», — розповіла вона.Сергій Марченко вважає, що закон вирішить проблему з працевлаштуванням усіх пільгових категорій громадян.»Найбільші пільги мають інваліди — їх майже неможливо звільнити. Тому роботодавці намагаються не наймати таких людей на роботу, тому що потім буде багато проблем. До того ж не всі офіси обладнані для пересування інваліда. Тепер, коли вони можуть працювати з дому, це вирішить багато проблем», — запевняє експерт.Які плюси і мінуси показав вимушений перехід на дистанційну роботу?»Плюси в тому, що люди, які працюють дистанційно, стали більш щасливими. Вони більше часу приділяють своїй сім’ї. Менше часу витрачають на дорогу, економлять гроші на обідах у кафе. Якщо говоримо про такі великі міста, як Київ, Харків, Дніпро, то іноді працівникам доводиться добиратися по 3 години в одну сторону. Роботодавцям це теж вигідно, бо вони можуть економити на комунальних послугах, орендувати менші офіси», — пояснює Сергій Марченко.З іншого боку, багато компаній відмічають, що на віддаленій роботі втрачається ефективність праці.»Навіть не через те, що не можна проконтролювати. А тому, що люди люблять працювати разом. Інакше втрачається взаємодія, командний дух, відчуття колективу. Те, за чим в принципі і йдуть на роботу в великі компанії. І через це багато людей вигорає. Плюс, не треба забувати що сім’я в цьому випадку часто починає займати в житті забагато місця. Не всі можуть налагодити таку взаємодію зі своїми домашніми, щоб у спокійній атмосфері виконувати робочі задачі. Коли працюєш з дому, то дуже важливо виділити собі спеціальне робоче місце», — рекомендує експерт.ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Уряд оголосив боротьбу з тіньовою зайнятістю: які сфери постраждаютьПерспективи дистанційної роботи в Україні. Чи з’явиться більше таких вакансій?»Однозначно віддалених вакансій стало більше. Ринок праці почав активізуватись з кінця вересня і наразі число вакансій навіть перевищує кількість кандидатів, особливо в сфері ІТ. Крім того, багато хто оцінив та зрозумів принцип фрілансу, тому перспективи віддаленої роботи будуть тільки зростати», — наголосила HR Антоніна Стадник.За прогнозами експертів, кількість вакансій віддаленої роботи буде зростати.»Соціологічні опитування показують, що все більше компаній в Україні та світі готові давати своїм працівникам можливість інколи або постійно працювати віддалено. Є приклади, коли компанії скорочують орендні площі, створюють системи бронювання офісних місць для співробітників. Пропозиція дистанційної роботи також росте. Проаналізували українські сайти пошуку роботи: частка вакансій, що мають примітку про можливість виконувати роботу дистанційно, зростає. Зараз складає 4% від усіх вакансій», — розповіла Ганна Сахно.Утім, не всі працівники можуть працювати дистанційно.»Варто зауважити, що перспективи дистанційної роботи стосуються лише невеликої частки зайнятих в економіці. За оцінками, близько 60-65% людей в Україні зайнято в сферах, де виконання роботи дистанційно ускладнене або неможливе. На часі стало впровадження надомної роботи як окремої форми трудових відносин. Це можуть бути оператори колл-центрів (за наявності необхідної апаратури), складальники невеликої продукції (за умов надання роботодавцем обладнання) тощо. Якась частка людей, що не могли працювати через карантинні обмеження, зможуть перейти на надомний формат роботи», — підсумувала експертка.Для українців розмежували поняття надомної та дистанційної праці. Відповідний законопроєкт підтримали у 2-му читанні на засіданні Верховної Ради. Відповідно до документа, дистанційну роботу виконують поза приміщеннями роботодавця у будь-якому місці за його вибором і з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Надомною роботою називатимуть ту, яку працівник виконує за власним місцем проживання або в інших заздалегідь обраних ним приміщеннях.
