Понад 360 тисяч потерпілих українців від колекторів, які погрожували зробити розсилку фейкових порнофото з їхніми обличчям. Днями кіберполіція викрила таку групу з 30 людей.
Як це було і що робити, коли так зухвало шантажують колектори, розповіли у Сніданку з 1+1.
Група колекторів створювала фейкові порнознімки боржників або їхніх родичів за допомогою фоторедакторів, а потім погрожувала розсилкою. Поліція встановила, що від їхнього шантажу постраждали понад 360 тисяч людей. Вони провели обшук у 50 офісах у Харківській, Київській, Сумській та Вінницькій областях.
«Викрили злочинну групу колекторів. Учасники злочинної групи складали понад 30 осіб. Фігуранти утворили дві фінансові компанії, які надавали кредити населенню, а у разі несплати позики клієнтів шантажували», — розповіластарша інспекторка кіберполіції Ганна Селезньова.
Тепер усім зловмисникам загрожує до 12 років позбавлення волі. Адвокат Лаврентій Царук каже, що діяльність колекторів не регулюється законом, тож вони практично чинять злочин. Хоч під психологічним тиском важко взяти себе в руки, щоб цей злочин довест, потрібно все зафіксувати, а якщо є можливість записати розмову. «Потрібно запитати у цієї людини, що вона хоче, попросити назватися її, записати час дзвінка, телефонний номер, з якого телефонували, Крім того, чому вони вважають, що ви їм маєте ці гроші сплатити», — повідомив фахівець.
Далі потрібно писати заяву до поліції. Можна не йти до відділок, а зробити це в телефонному режимі. Упродовж трьох днів поліція зобов’язана зареєструвати кримінальне провадження. Проте поліцейські рідко беруться за такі справи, каже народна депутатка і одна зі співавторок законопроєкту про врегулювання колекторської діяльності Ольга Василевська-Смаглюк: «Ми зрозуміли, що це проблема, яку ніхто не регулює. До Нацполіції можна звертатися, але поліція не в змозі реагувати на всі такі дії. Цих заяв, насправді, десятки тисяч».
Щоб уникнути подібних ситуацій у новому законопроєкті передбачені, каже депутатка. «Ми хочемо, щоб Нацбанк розробив реєстр, куди він буде подавати дані всіх компаній, які будуть займатися простроченням заборгованості. Кжна колекторська компанія, яка хоче займатися цим бізнесом, повинна надати документи, дані про своїх засновників, юридичні адреси, фізичні адреси», — розповіла Ольга Василевська-Смаглюк.
У такому випадку Національний банк буде опрацьовувати звернення громадян і матиме кому пред’являти претензії. Законопроєкт вже ухвалили в першому читанні. Наступне голосування призначене на кінець лютого.