supadupanews

«Північний потік-2» і Друга світова війна: як Німеччина намагається виправдати свої дії

Німеччина не збирається відмовлятися від «Північного потоку-2», навіть попри ув’язнення Олексія Навального та жорсткі затримання протестувальників на акціях у Росії. Більше того, в цьому Берлін підтримує Париж, а німецька преса пише, що Білий дім готовий відмовитися від подальших санкцій проти «Північного потоку-2» в обмін на пакетну угоду з Німеччиною. Щоправда американська преса про це мовчить, а речниця Білого дому Джен Псакі повторює, що адміністрація Джо Байдена стоїть на позиціях подальшого санкціонування «Північного потоку-2», який загрожує енергетичній безпеці Європи. Проте в Берліні непохитні й навіть пішли далі, пояснюючи, що цей спільний з росіянами проєкт — чи не єдиний місток між Європою та Росією, а німці й досі винні росіянам за Другу світову.

Історична брехня

Схоже, історія європейців нічого не вчить. На сьомий рік війни Росії проти України європейські лідери продовжують танцювати на граблях. Причому деякі з них вважають, що винні перед росіянами за Другу світову війну. Тому спільні енергетичні проєкти, на кшталт «Північного потоку-2», — це чи не єдиний місток між Європою та Росією. Таку приголомшливу заяву зробив президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр, який за сумісництвом є автором сумнозвісної «формули Штайнмаєра» про вибори на Донбасі.

«Ще один зовсім інший вимір – погляд на дуже мінливу історію з Росією. 22 червня виповнюється 80-та річниця німецького нападу на Радянський Союз, жертвами війни стали понад 20 млн людей у колишньому СРСР. Це не виправдовує хибну російську політику сьогодні, але ми не маємо права випускати з поля зору цей ширший контекст», – заявив Штайнмаєр в інтерв’ю німецькій газеті Rheinische Post.

Посол України в Німеччині Андрій Мельник відповів президенту Штайнмаєру: «У такий спосіб підхоплюється десятиліттями нав’язуваний російською пропагандою наратив, що Німеччина повинна нести історичну відповідальність і спокутувати вину за варварські злочини нацистської окупації лише перед Росією. Якби під час візиту до Києва пан Штайнмаєр відвідав Національний музей історії України у Другій світовій війні, то дізнався, що саме український народ зазнав колосальних втрат під час нацистської навали і розв’язаної Третім рейхом війни».

Найпарадоксальніше те, що заяви Франка-Вальтера Штайнмайєра прозвучали на фоні принизливого візиту до Москви очільника європейської дипломатії Жозепа Борреля, який російська пропаганда використала в своїх цілях.

По-перше, це був перший візит європейського чиновника такого рівня до Росії за останні чотири роки. Боррель, судячи з його блогу за підсумками візиту, поїхав до Москви, щоб висловити рішуче засудження дій Кремля щодо масових затримань протестувальників і ув’язнення Олексія Навального. А вийшло зовсім навпаки. На спільній з Лавровим пресконференції, російські пропагандисти знущалися з Борреля, мовляв, у самому ЄС з протестувальниками на мітингах поводяться ще жорсткіше.

По-друге, ще одним ляпасом стала показова вислання з Росії в день візиту Борреля трьох європейських дипломатів Німеччини, Польщі та Швеції нібито за участь в акціях протесту.

Після такого жахливого візиту Жозеп Боррель хоч і пригрозив Росії додатковими санкціями, проте, в стилі європейської політики стурбованості додав, що дипломатичні канали з Росією мають залишатися відкритими. Миттєво відреагували депутати Європарламенту, почавши збирання підписів за відставку Борреля.

Вашингтон-Берлін-Москва

Як все це стосується «Північного потоку-2»? Напряму. Російські ЗМІ жваво розтиражували статтю німецької газети Handelsblatt (яка мала спільні проєкти з російськими федеральними медіа) про готовність США більше не санкціонувати «Північний потік-2» в обмін на пакетну домовленість з Німеччиною. Тобто, німці мають запропонувати американцям щось вигідне. Офіційно Білий дім не підтвердив, але й не спростував цю інформацію. Одразу після цього очільники Німеччини та Франції Ангела Меркель і Еммануель Макрон висловилися на підтримку «Північного потоку-2».

Бенджамін Шмітт із Гарвардського університету, колишній радник із питань енергетичної безпеки в Держдепі, каже ТСН.ua, що з великим занепокоєнням читав повідомлення німецької преси про потенційну «угоду», за якою «Північному потоку-2» може бути дозволено продовжити будівництво.

«Хоч я й поважаю дух, що лежить в основі цих роздумів, але розглядаю ці пропозиції, як несвоєчасні та неправильні. Наприклад, ці пропозиції насправді не вимагають від Кремля жодних змін у поведінці, пов’язаних з його злоякісною діяльністю в трансатлантичному співтоваристві. Крім того, я не розглядаю ніякої української транзитної газової «угоди», що в кращому випадку, включатиме добудований «Північний потік-2». Адже після добудови «Північний потік-2» у поєднанні з другою лінією «Турецького потоку», яка вже функціонує, дасть Кремлю технічну можливість зробити будь-яку таку угоду нікчемною і дозволить припинити або значно зменшити транзит газу через Україну. Врешті-решт, ми вже бачили, як Кремль використовував другу лінію «Турецького потоку» за останній рік, щоб значно скоротити транзит українського газу до Східних Балкан через відповідне падіння обсягів газу через Трансбалканський маршрут», — вважає Бенджамін Шмітт.

Але важко повірити в те, що Джо Байден наважиться піти проти двопартійного консенсусу на Капітолійському пагорбі. Адже і демократи, і республіканці підтримують остаточне «поховання» «Північного потоку-2» на дні Балтійського моря разом з його вартістю у понад $11,4 млрд.

Мета Москви зрозуміла — вимкнути Україну з транзиту російського газу в Європу. Додаткові американські санкції, закладені в оборонному бюджеті США на 2021 рік, що набрали чинності 1 січня, санкціонували компанії, що надають страхові та послуги з сертифікації, а також оренди та продажу суден. Торішні американські санкції, нагадаємо, стосувалися глибоководних трубоукладчиків.

«Наскільки я розумію, «Північний потік-2» завершити не можна. Новий закон США про санкції санкціонує всіх, хто допомагає у створенні «Північного потоку-2». Це стосується не лише трубоукладальників, а й страховиків та сертифікаторів, а російське судно («Фортуна» — Авт.), яке намагається прокласти труби, потребує страхування та сертифікації третіх країн, щоб мати змогу працювати в економічній зоні Данії, адже 160 км труб досі не прокладені. Жоден страховик або сертифікатор не готовий порушити санкції США. Адміністрація Байдена не може порушувати закон, і навряд чи він може бути змінений, оскільки за ним стоїть величезна підтримка у Конгресі», — пояснює ТСН.ua науковий співробітник Atlantic Council Андерс Ослунд.

Російські ЗМІ роблять бравурні заяви, що 5 лютого російське судно «Фортуна» відновило роботи з трубоукладання у водах Данії. А щоб обійти американські санкції і зрештою сертифікувати і застрахувати свою трубу, росіяни спільно з німцями створили в Німеччині регіональний фонд під назвою «Захист клімату та екології». Але експерти констатують, що їм це не допоможе. До того ж, створення такого фонду спричинило неабиякий спротив в самій Німеччині. Та й спроможності «Фортуни» завершити прокладання майже 160 км труб до кінця травня переоцінювати експерти не радять.