Захистити країну, вижити і повернутися до мирного життя. За сім років російсько-української війни такий шлях подолали майже 400 тисяч учасників бойових дій. Як відшукати себе в цивільному житті після пекельних боїв і напруженого протистояння з ворогом? «5 канал» запускає цикл спецрепортажів «V-corp» про унікальні історії ветеранів і ветеранок, які не лише змогли вижити на війні, а й знайшли себе у мирному житті після повернення. Перша історія про те, як пройти шлях від військового медика до бізнесвумен. Після фронту складний рік пошуку подальшого цілей в житті. Реабілітація горами. Навчання в бізнес школі. Знайомтеся, Вікторія Ткач. Позивний «Сметанка», і її справа – виробництво і продаж сушеників.
Вона вправно стріляє, опановує будь-яку висоту. Більш як три роки провела на фронті, а тепер має власний бізнес.
«Мої друзі збираються в гори і хочуть взяти із собою сушеного борщу. Картопелька сушена, морква бурячок цибулька петрушка зелень, у нас своя рецептура», – розповідає ветеранка.
Вікторія Ткач – черкаска. Донедавна військовий медик, а тепер бізнес-вумен. Дипломована. Її справа – це продаж сушеників: овочі, фрукти, м’ясо та борщові набори. Ідея ветеранського бізнесу прийшла з фронту, а от утілити свою мрію вдалося вже в цивільному житті.
«Насправді це зародилося саме там, бо не було можливості нормально поїсти, і ти міг виїхати і добу, або дві доби бути без нормальних харчів», – каже Вікторія Ткач.
Вікторія на початку своєї військової кар’єри не їла м’яса. Перебивалася здебільшого мівіною та консервами із сардини. Коли почав турбувати шлунок – на допомогу прийшла мати.
«Мама почала висилати сушені фрукти та овочі і це було круто, бо ти міг взяти із собою маленький пакуночок ..ти не будеш голодний», – додає вона.
Мати Вікторії Любов Ткач зазначає: «по-перше, воно не псується, воно легке у вазі, і харчова цінність у нього висока, можна купити, але коли сам зробив – впевненіший набагато».
Рік після фронту для Вікторії був важким. Куди себе подіти – ветеранка не знала. Рятували гори та навчання.
«Між тим, як я перестала проводити весь свій час там…був період, а я не знаю що зі мною, я не знаю куди мені рухатися і цей рік став одним із найважчих в житті», – згадує Вікторія.
Упевненості родині Ткач у започаткуванні сімейного бізнесу додала Київська школа економіки, коли там запустили безкоштовну програму для навчання ветеранів, які бажають відкрити власну справу.
«Коли я писала мотиваційний лист – я не знала що мені написати. Ну я написала …бажаю здоров’я – я Ткач Вікторія Василівна … сама ідея почати те, що колись мене врятувало почалося з банальщини, бо коли я писала мотиваційний лист – я їла сушену полуницю», – ділиться з глядачами ветеранка.
Навчання. Бізнес-план. Розрахунки і готовий бізнес-проєкт. Допомогли навіть із назвою. Сушені та порізані – «Slice&dry’s». Освіту і перший стартовий капітал у 25 тисяч гривень отримала там же. Купила овочерізку, адже готувати товар до сушки вручну – надто складно.
«На початках ми це все робили руками, вручну різали, міліметрик до міліметрика, щоб правильно висушилося і це було пекло, згадую це все і думаю, як ми це витримували», – пригадує Вікторія.
Далі Вікторія з батьками вкладали свої заощадження. Подавалися на різні гранти, де теж отримали невелике фінансування на розвиток бізнесу. За ці гроші закупили необхідне обладнання. Нині слайс енд драйс – це родинна справа. Мати за технолога, тато за технічного директора. У планах на наступний рік використати по повній 10 соток землі, видані державою як учаснику бойових дій. Засадити овочами, щоби було що сушити.
«Я почала цю справу і відчуваю велику відповідальність, бо я підв’язала до цієї справи найближчих, я хочу відкрити свій цех, запустити його» – повідомляє Вікторія.
Тетяна Ізмайлова та Сергій Гвоздьов із Київської економічної школи були наставниками для студенті-ветеранів. Розповідають, що від цивільних їх вирізняють відповідальність і прискіпливість у навчанні.
«Ми бачили віддачу від хлопців і дівчат, які повернулися з фронту вони більше вимогливі до свого часу, якщо вони прийшли – вони хотіли отримати те, чого їм бракувало», – зауважує викладач Київської школи економіки Сергій Гвоздьов.
Після пройденого курсу понад третина відкрили свою справу. Тетяна Ізмайлова переконана, що це – хороший результат.
«Вони своєю завзятістю показують результати, були ветерани, які зрозуміли, що вони не готові вести бізнес і це краще, ніж ти взяв інвестицію а потім зрозумів, що цене моє», – коментує викладачка Київської школи економіки Тетяна Ізмайлова.
Професійні економісти вбачають у ветеранському бізнесі потенціал. Зазначають, що треба вчитися і створювати навколо себе відповідне середовище.
«В якому тобі довіряють, в якому ти маєш право на помилку, але можеш очікувати і на підтримку навзаєм», – додає Сергій Гвоздьов.
Тетяна Ізмайлова наголошує, що: «у кожного з них є свої переваги, хтось краще у маркентингу, хтось у операційній діяльності, комусь ближчі цифри, а для кось – це не ключове – це відповідальність та бажання боротися».
Вже цього року запустять нову безкоштовну навчальну програму, щоправда, онлайн. Поки триває відбір. Саме ж навчання почнеться із середини лютого. А новинкою стане те, що викладатимуть, зокрема, і випускники-ветерани попереднього курсу.
Яна Холодна «5 канал»