Експерти та партнери Програми «Долучайся!» пояснили найбільші виклики комунікації у час пандемії COVID-19
5 лютого, 17:05 | Україна | Читать новость на русском
SHKALA 2021
2-3 лютого відбувся Форум з комунікацій для соціальних та поведінкових змін SHKALA 2021, — майданчик, де провідні міжнародні та українські експерти із соціальних та поведінкових комунікацій обговорювали кейси та досвід роботи під час пандемії та криз, а також нові тренди в стратегічних комунікаціях для громадського та державного секторів.
Експерти та партнери Програми «Долучайся!» взяли участь у подіях форуму та висловили свої думки про виклики перед громадянським суспільством, використання даних у комунікаціях, та боротьбу з фейками. Ми зібрали найкращі цитати.
Роланд Ковач, директор Програми «Долучайся!», відзначив комунікацію як спробу влинути на поведінку. Люди, на його думку, схильні до демократичних реформ, прагнуть успіху на євроінтеграційному напрямку та подолання епідемії СOVID-19.
Але ми також дуже не любимо зміни, зауважив спікер. Саме тому, якщо ви прагнете змінити чиюсь поведінку, варто починати із себе, адже ваші вчинки говорять гучніше за слова. Відповідно, якщо ви не підкріплюєте ваші комунікації релевантною поведінкою, навряд чи така комунікація буде успішною.
«Будьте чесними перед собою та своїми аудиторіями, вмійте визнавати та засвоювати власні помилки. Та головне — вчіться, адаптуйтесь до нових викликів та не бійтеся інновацій. Саме у цьому і полягає суть стратегічної комунікації під час криз подібних пандемії», — резюмував Ковач.
За словами старшої програмної фахівчині «Долучайся!» Олени Рибій, помилки у стратегічних комунікаціях можуть коштувати дуже дорого, але їх можна уникнути завдяки надійним даних. Data-driven інсайти допомагають досягати потрібних людей у правильний час і з правильними історіями, і з більшою ймовірністю вплинути на поведінку аудиторії. Шукати закономірності й тенденції у наборах даних, а потім пояснювати їх — це робота для аналітика. Далі — черга за фахівцями з комунікацій, які повинні знайти відповідну data story — ефективний наратив.
Такий підхід дозволяє стратегічним комунікаціям базуватися на реальних знаннях про поведінку, мотивацію, уподобання і потреби різних груп населення. Ця інформація резонує з думками і спостереженнями людей, тому добре сприймається і запам’ятовується. Дані роблять комунікації більш осмисленими та краще таргетованими.
«Як зробити інсайт резонуючим та цікавим для аудиторії? Потрібно обрати невелику кількість ключових показників та помістити їх в наратив (певну історію), візуалізувати та розповісти простою мовою. Важливо, щоб інсайти не містили суб’єктивних суджень та були поміщені в правильний контекст», — наголосила Рибій.
Айдер Халілов, Старший програмний фахівець програми «Долучайся!», під час виступу звернув увагу на примітивний рівень комунікацій українських громадських організацій — вони не враховують, де саме знаходиться їх аудиторія. Вони ніби передбачають, що після посту на Facebook зявляться прибічники й братимуть участь.
Через недофінансування ГО часто не можуть мати окремого спеціаліста, який фахово б комунікував з аудиторією та відслідковував її настрої. Менеджер пояснив, у Програмі «Долучайся!» вважають, що комунікацією мають займатися усі представники організацій, і кожен на своєму рівні має підтримувати професійний контакт зі стейкхолдерами.
«Одне із завдань комунікації — розвивати громаду. Якщо ви підтримуєте інтерес до себе та своєї діяльності, то завтра зможете залучати не тільки голоси своїх прихильників, а й їх кошти», — додав він.
Майкл Щур, засновник «Телебачення Торонто», присвятив свій спіч опору дезінформації. Він навів три головні напрямки боротьби проти фейків:
1) робота зі споживачами інформації — підвищувати рівень свідомості та розвивати медіаграмотність;
2) робота з тими, хто несвідомо поширює фейки — піднімати рівень журналістики;
3) робота з тими, хто навмисне поширює фейки в медіа та соцмережах — запровадити відповідальність, включно з репутаційною.
«Щоб унеможливити маніпулювання інформацією в сфері громадського сектору, комунікаційники мають вибудовувати комунікацію наперед та прогнозувати можливі ризики, щоб максимально уникнути утворення інформаційного вакууму», — пояснив експерт форуму.
Своєю чергою лідер та редактор проєкту VoxCheck Максим Скубенко торкнувся теми інфодемії — надлишку інформації, яку отримує людина. Вона стосується не лише фейків про коронавірус, вважає спікер, і почалась ще до оголошення пандемії, коли фейків про карантин було мало, але був великий обсяг інформації. Насправді, інфодемія — це коли ти не можеш визначити яка інформація достовірна, а яка ні.
«VoxCheck вже спростував близько 560 фейків про СOVID-19 і невдовзі їх буде набагато більше. Одна з головних причин цієї цифри те, що в Україні відсутнє регулювання циркуляції фейків на телебаченні, де вони найбільш активно транслюються», — прокоментував їхню практичну боротьбу з явищем Скубенко.
Як повідомляв ONLINE.UA, у програмі SHKALA 2021 приділено увагу темам, які допоможуть ефективніше комунікувати в часи пандемії, чинити спротив інфодемії, підтримувати ментальне здоров’я, аналізувати та враховувати поведінкові інсайти, прогнозувати нові потреби й очікування людей, щоб залишатися на одній хвилі з тими, на кого спрямовані соціальні комунікації.