Із бомбейської в’язниці 4 лютого 1924-го звільнили індійського активіста Махатму Ґанді.При народженні Ґанді (1869-1948) назвали Мохандасом Каранчандом. У 45 його почали називати Махатмою, що означає «просвітлений», «святий». Отримав юридичну освіту в Лондоні, розмовляв трьома мовами. Повернувшись на батьківщину, сформулював головний принцип цієї боротьби: ненасильницький опір за незалежність Індії. Ґанді став духовним лідером нації. 12 березня 1930-го із прихильниками протестували проти монополії британського уряду на сіль – джерело заробітку бідних індусів. Після Соляного походу Ганді в Індії почалась компанія непокори проти влади Британської імперії. Індія в той час була її колонією. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Прем’єр-міністра вбили особисті охоронці 5 квітня Ґанді прийшов в Данді – на узбережжя Аравійського моря. З ним — 50 тис паломників. Усю ніч вони молилися, а вранці пішли до моря. Махатма занурився, щоб омитися, повернувся на берег і зібрав трохи солі, принесеної хвилями. Сіль везли вглиб Індії і випарювали в каструлях, на верандах будинків. Бродячі торговці продавали її всюди. У той же день соляний закон порушили 5 млн індійців. У американських газетах писали що це «повстанням без зброї».Під час Другої світової війни Ґанді проголосив, що Індія не може брати участі у війні за свободу. Адже самій Індії у свободі відмовлено. Тоді він розпочав кампанію «Полишіть Індію». Це призвело до насильства й масових арештів. Ґанді провів під арештом два роки. За ці роки пережив дві важкі втрати: померла його дружина та відданий секретар. У 1945-му до влади в Лондоні прийшов новий уряд і почалися переговори про незалежність Індії. Прем’єр-міністром Індії 19 січня 1966-го стала Індіра Ганді — дочка 1-го глави уряду країни Джавахарлала Неру.
