Зверніть увагу: коли ви заходите до лікарні, вас просять вдягнути бахіли. Коли виходите, то біля дверей стоїть смітник, у який ви їх викидаєте. А куди вони потрапляють потім?
За правилами, ці речі, а також інші медичні відходи, мають спалювати, щоб інфекція з цього одягу чи використаних шприців не поширювалася далі. Але реальність зовсім інша.
Наші журналісти були шоковані, коли зазирнули до смітників у столиці поблизу відомої Олександрівської лікарні. А уявіть, що коїться на сміттєзвалищах? Невже медичні відходи під покровом ночі вивозять саме туди, а не спалюють за технологією. Ірина Саєвич з приголомшливими подробицями.
Понад мільйон хворих, більш як 20 тисяч померлих – такі наслідки пандемії в Україні. Але губить життя і здоров’я людей не лише вірус, але й речі, які допомагають з ним боротися. Ми з’ясували, як компанії заробляють гроші не утилізуючи засоби захисту, а вивозячи на звичайні звалища.
І як порушують норми самі лікарні.
Це перша клінічна лікарня Києва. Тут 200 ліжок із ковідними пацієнтами, в середньому на місяць віддають на утилізацію 450-500 кілограмів медвідходів.
Анелія Грецька, головна медична сестра КНП «Київська міська клінічна лікарня №1», розповідає: «В середньому 250-270 кілограмів в місяць більша кількість. В зв’язку з тим, що часто міняються халати, одноразові халати, вони дають вагу».
Утилізація відходів тут відточена до дрібниць.
Медичне сміття є декількох типів:
категорія А — епідемічно безпечні медичні відходи;
категорія В – епідемічно небезпечні;
категорія С – токсикологічно небезпечні,
категорія D – радіологічно небезпечні.
У всіх відділеннях лікарні є спеціальні ємності для медичних відходів різних класів.
Анелія Грецька каже: «Маски одноразові, халати, костюми, все знезаражується».
Опісля вже знезаражені відходи складають у пункті збору, до якого не мають доступу сторонні. Контейнери промарковані, а скільки і коли сюди принесли меднепотребу, фіксують у журналах. Коли контейнери заповнені, їх утилізують. Спеціальні компанії спалюють це сміття при надвисоких температурах.
Просто викидати таке сміття на звичайні звалища небезпечно.
Кирило Косоуров, голова правління Асоціації підприємств в сфері поводження з небезпечними відходами, розповідає: «Є ризик враження тих же безхатьків, які працюють на полігонах, тих же працівників полігонів. Далі вітер, тварини, можуть розносити це. Навіть якщо це не рознеслося і воно нікого не вразило, воно буде розкладатися довгими роками і перетворюватися на мікропластик. Цей мікропластик буде потрапляти в грунтові води, у живі організми».
Це одне з найбільших звалищ поблизу столиці. Тут відходи побутові. Втім навіть серед них часто можна побачити маски, які ми з вами викидаємо просто у сміттєві контейнери.
Ідемо в глибину звалища.
Машини курсують одна за одною, втім гір халатів і масок не привозять. Можливо вже навчені досвідом. У квітні цього року СБУ викрила компанію, яка викидала на це звалище шприци, медичні халати й маски, зокрема, із опорних ковідних лікарень.
Кирило Косоуров, голова правління Асоціації підприємств в сфері поводження з небезпечними відходами, говорить: «Вивозять на гарних, красивих, брендованих машинах, заїжджають на закриту територію, перевантажуються в газель і їдуть на звичайне звалище під Києвом».
На полігоні не на камеру кажуть, працівники фірми стверджували, що привозять будматеріали. Тепер нікому не вірять на слово і моніторять, що ж вивантажує кожна з автівок. Якщо на офіційних звалищах це ще можна зробити, то на стихійних – ні. Такий неприємний сюрприз цьогоріч знайшли посеред поля на Львівщині. А цю гору пробірок – у червні на Рівненщині.
Хмельниччина, Вінниччина, Суми, Луганщина, Тернопільщина, Полтава – всюди виявляли небезпечні знахідки. Щоб вплинути на ситуацію, у листопаді за розпорядженням прем’єра, розпочали перевірки підприємств, які збирають, зберігають і утилізують медичні відходи. Таких в Україні 61.
Андрій Мальований, голова Державної екологічної інспекції, говорить: «Є вже певні результати. Наприклад, з 6-ти ліцензіатів, які перевірили ми, Державна екологічна інспекція. Чотири ліцензіати отримали приписи на усунення правопорушень».
Та порушують не лише компанії-утилізатори, але й деякі лікарні. За словами Кирила Косоурова, є медзаклади, які занижують кількість утворення медичних відходів у десятки разів.
Кирило Косоуров, голова правління Асоціації підприємств в сфері поводження з небезпечними відходами, каже: «Лікарні вони хронічно недофінансовані, отже вони видають медичні відходи за тверді побутові відходи і тому воно їде на звалища».
Чи справді це так, ідемо перевіряти в Олександрівську лікарню. Смітники шукати довго не доводиться. Одні за одними до них сходяться люди: несуть пакети в руках, везуть у будівельному візку і навіть у візку для людей з інвалідністю.
Контейнери – поблизу відділення із ковідними хворими. Та побачити що ж там всередині вдається не одразу. На вході стоїть жінка із болкнотом, яка постійно щось нотує. Коли ж на декілька хвилин всі зникають, похапцем, навіть не встигши прихопити рукавчики, вивчаємо вміст контейнерів. Перший – і одразу в яблучко. Разом з побутовими відходами лежать маски.
А далі – більше: декілька пар рукавичок, дорослі підгузки, бинти, халати, а в них загорнуті, вочевидь, крапельниці. Всього цього не мало б бути у смітнику доступному для сторонніх.
Та наражати інших на небезпеку може непотріб не лише з лікарень, але й з наших домівок. Викидати використані маски пересічним українцям рекомендують у спеціально відведені місця. У Києві таких 14-ть. Розпитуємо в охоронця, яка подальша доля непотребу: «– Чи можна з дому привозити? Бо не знаємо куди свої утилізувати. – Ну можете привезти, яка різниця. – Ну не знаю, а якщо хтось хворіє коронавірусом вдома. У вас же хтось це потім забирає. – Може, і тут хто хворіє. – А куди їх потім? –Палять».
Що ж робити, якщо немає можливості приїхати у пункт збору? Моя колега Ірина – парламентська кореспондентка.
Та роботу у Верховній Раді їй довелося двічі ставити на паузу через інфікування коронавірусом. І що робити із масками обидва рази вирішувала інтуїтивно.
«Маски, які я використовувала під час хвороби, я їх збирала в окремий пакет, і до закінчення хвороби вони залишалися окремо в кутку біля смітничка чекали коли ж нарешті я одужаю. Вже після того, просто запакувавши в кілька пакетів я винесла їх на смітник. Можливо, ти мені підкажеш, як це краще зробити», – каже жуналістка.
Міністерство охорони здоров’я дає рекомендації, як правильно утилізувати маски.
Для цього нам знадобиться антисептик, одноразові рукавички, пакети і власне використана маска.
Для початку потрібно взяти маску і обробити її ретельно антисептиком з обох сторін.
Потім помістити цю маску у пакет.
Далі маску треба покласти в пакет і якщо ти не хвора коронавірусом, просто міцно його зав’язуєш й можеш викидати у смітник.
Якщо людина хворіє і є ризик інфікування інших людей, тоді знадобляться одноразові рукавички. І знадобиться ще один пакет.
Для того, щоб не наражати інших на небезпеку, потрібно буде перший пакет покласти у другий, але щоб не контактувати з ним на пряму своїми руками, робимо це у рукавичках.
Такий пакет має пролежати вдома дві доби. Експерти ж радять складати маски в герметичний пакет і тримати вдома щонайменше 10 діб, а тоді викидати на звичайний смітник.
Найкращий же варіант – перейти на багаторазові маски чи респіратори. Це і безпечніше для оточуючих, і менш шкідливо для довкілля.
Ірина Саєвич, Олена Рибінська, Віктор Сніжко, «Підсумки тижня»