Константин Елисеев
Председатель ОО «Центр новых решений», Чрезвычайный и Полномочный Посол, дипломатический советник Президента Украины (2015−2019)
Дипломатия Зеленского в январе: плюсы-минусы Несмотря на достаточный уровень дипломатических контактов высокого уровня в январе, они не отличились особой результативностью с точки зрения решения насущных проблем
Ключовими факторами, які визначали дипломатію Зеленського у перший місяць 2021 року, стали інавгурація новообраного президента США Джо Байдена, прагнення до перших контактів з новим главою Білого дому та боротьба за отримання Україною вакцини проти коронавірусу.
І цілком символічним підсумком можна вважати інтерв’ю глави держави американським ЗМІ, яке транслювалось в останній день місяця, що з одного боку передавало атмосферу розпачу і розгубленості на Банковій у питаннях мирного процесу та вакцинації, а з іншого — сподівання на «чарівну магію» Білого дому, що допоможе вивести Україну із крутого піке.
Незважаючи на в цілому достатній рівень дипломатичних контактів високого рівня у січні, вони не відзначились особливою результативністю з точки зору вирішення нагальних проблем, а швидше характеризувались як «звірка годинників» з партнерами.
Серед позитивних аспектів місяця були такі.
1. Незважаючи на відсутність відчутних результатів на шляху мирного врегулювання на Донбасі, варто відзначити продовження ефективної позиційної оборони інтересів України з боку українських переговірників на основі «червоних ліній», окреслених українським громадянським суспільством.
Позитивними були особисті зусилля глави держави координувати дії з керівництвом інституцій ЄС та низки провідних країн ЄС, у тому числі канцлером ФРН, проведення перемовин на рівні політрадників лідерів Нормандської четвірки, активна робота Тристоронньої контактної групи.
Водночас, цілком очевидним на кінець січня стала конкретизація курсу Кремля на блокування мирного процесу та намагання підвищити ставки у діалозі з новою американською адміністрацією, в тому числі за рахунок конфлікту на Донбасі. Саме з цієї точки зору слід розглядати і санкціоновані Москвою так звані «доктрини Пушиліна» та символічний візит на окуповані території російських пропагандистів, які транслювали сигнал про «руський Донбас» та «повернення Донбасу до Росії».
Нарешті Зеленський у своєму січневому інтерв’ю визнав неефективність своїх ініціатив щодо Кремля. Він підтвердив небажання Путіна досягнути миру на основі поваги українських інтересів та міжнародного права, констатував фактичне замороження Нормандського формату (розблокування якого ще донедавна ставив собі в заслугу), а відтак, повернувся до розуміння реальної «розстановки сил» на момент початку своєї президентської каденції.
Разом з цим, звернули на себе увагу озвучені в інтерв’ю нові ініціативи про започаткування паралельних переговорних майданчиків із залученням США та Росії. Вкотре наголошуємо на недоцільності та помилковості анонсування будь-яких подібних ідей до їх попереднього обговорення з нашими партнерами.
2. Безумовним плюсом місяця став перший візит в Україну міністра закордонних справ Швеції Анн Лінде у статусі Головуючої в ОБСЄ. Потужні проукраїнські сигнали шведського міністра у поєднанні з поїздкою на Донбас, безперечно, створили конструктивний та позитивний міжнародний фон для просування українських інтересів.
Цей рік буде складним через значні виплати по борговим зобов’язанням
3. Заслуговує на загальну позитивну оцінку перший закордонний візит в Україну новообраного президента Молдови Майі Санду, який став символічним підтвердженням важливості розвитку двосторонніх відносин стратегічного партнерства, в тому числі у протидії спільному зовнішньому агресору.
Водночас, змістовні результати саміту є далекими від історичності та унікальності, а швидше нагадували «танці на заїждженій платівці» без вирішення ключових проблемних питань.
Особливо дисонувало з бравурними тирадами Банкової рішення президента Молдови після повернення з Києва звернутись до Євросоюзу з проханням переконати Україну у необхідності врахування екологічних аспектів під час добудови Дністровської ГЕС. Як наслідок, можна передбачити, що ближчим часом Київ не зможе швидко запустити цей стратегічно важливий для України об’єкт.
4. Нейтрально-позитивним для української дипломатії став і візит міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійарто в Україну. Добре, що діалог щодо зняття необгрунтованих обвинувачень з боку Будапешта на адресу Києва триває і вітчизняний МЗС твердо відстоює українські інтереси у питаннях мовної та освітньої політик. Водночас, слід дуже уважно підходити до запуску будь-яких спільних механізмів, які могли б тлумачитись в Будапешті як право зовнішнього контролю над процесом імплементації Україною внутрішніх політик.
Читайте также:
Виталий Портников
Три сигнала Путина. Зачем Симоньян ездила на Донбасс
5. У січні продовжувала свою роботу місія МВФ і очікувалось, що вона буде завершена до кінця місяця досягненням staff-level agreement. Однак, строк діяльності місії було продовжено. Цілком ймовірно, що на переговорний процес має негативний вплив запровадження в січні державного регулювання цін на газ, а також невирішеність питань, що на постійній основі порушує МВФ, зокрема пов’язаних з антикорупційною політикою та судовими справами щодо Приватбанку. Зважаючи на те, що переговори тривають, шанси отримати черговий транш МВФ до кінця І кварталу 2021 року видаються дуже низькими.
Слід пам’ятати, що цей рік буде складним через значні виплати по борговим зобов’язанням, а відтак команді Зеленського не можна зволікати чи помилятись у реалізації критеріїв. За діями Зеленського у співпраці з МВФ уважно слідкуватимуть і у Вашингтоні, відповідно коригуючи свої підходи до діалогу з Банковою.
Мінуси
1. Січень-місяць позначився більшою суворістю публічних сигналів з боку західних партнерів, зокрема Групи Семи, щодо стагнації реформ в Україні. Публікація бачення міжнародними партнерами алгоритму та обсягу реформ у сфері правосуддя стало підтвердженням факту ігнорування Банковою непублічних закликів Сімки, які передавались Зеленському ще у листопаді минулого року.
Наразі триває позиційна боротьба, в якій Банкова намагається компенсувати встановлення контролю над судовою владою, антикорупційною інфраструктурою та Конституційним судом поступками у питанні реформування СБУ та створенні Бюро економічної безпеки, а також реформуванням Укроборонпрому.
2. Відсутність контактів Зеленського з новою адміністрацією США залишається предметом особливого занепокоєння, оскільки зберігає загальну невизначеність у розумінні підходів Білого дому до нинішньої української влади.
Рішення Мінфіну США про запровадження санкцій проти осіб, відповідальних за втручання у вибори в США, в тому числі й осіб із найближчого оточення Зеленського, а також відкриття Офісом Генерального прокурора України двох кримінальних справ щодо плівок з розмовами Порошенка-Байдена стали репутаційним ударом по команді українського президента, а відтак їх вирішення стане іспитом для Зеленського щодо справжньої відданості українсько-американському стратегічному партнерству. У цілому слід очікувати на непросту першу телефонну розмову між Зеленським та Байденом, за результатами якої американська сторона сформулює свій список рекомендацій, виконання яких створить сприятливий клімат для можливого візиту очільника України до Білого дому.
Читайте также:
Алена Гетьманчук
Слабая сторона. Почему Байден до сих пор не поговорил с Зеленским
3. Незважаючи на всі політичні та дипломатичні потуги, «вакцинна дипломатія» мала провальний результат. У січні Україна так і не отримала жодної якісної дози вакцини, залишившись у колі останніх кількох європейських країн, де ще не починався процес вакцинації населення. У цих умовах для порятунку власного іміджу Зеленський зробив кілька запізнілих телефонних контактів з європейськими лідерами, що стали спробою упередити звинувачення у його безпорадності та інертності в отриманні вакцини. Єдиною позитивною новиною на вакцинному треку слід вважати рішення Єврокомісії вилучити країни Східного партнерства, в тому числі Україну, та Західних Балкан з-під дії заборони на експорт коронавірусної вакцини за межі ЄС. Однак, це рішення Брюсселю навряд чи можна цілком записувати у позитив, адже спрацював спільний з партнерами фронт за підтримки наших друзів в ЄС.
4. Дипломатичний програш української делегації у ПАРЄ щодо опротестування повноважень делегації РФ став результатом непродуманої політики та неуваги до парламентського виміру з боку глави держави. Зустрітися з українською делегацією до її візиту в Страсбург було б правильним кроком, на який президент Зеленський чомусь не пішов. Одночасно проти України зіграла інерція про «заглядання в очі агресору», яку давно заклали на Банковій, а підхопили не лише в ПАРЄ. До цієї даності додалися також хаотичні рішення щодо заміни керівника делегації, брак координації роботи депутатів і дипломатів, а також попередньої підготовчої роботи з делегаціями країн-членів РЄ. Сподіваємося, що досвід дипломатичної «роботи» на площадці ПАРЄ навчить Банкову вдумливіше формулювати і публічні сигнали, і стратегію перемоги у протистоянні російському агресору.
5. У січні почала пробуксовувати ініціатива «Кримської платформи». Крім публічної заяви Офісу президента про перенесення дати проведення заходу з травня на 23 серпня, що вже матиме стримуючий вплив не лише на рівень участі у Платформі, але і у заходах з відзначення 30-річчя Незалежності України, українська сторона так і не змогла представити на розгляд партнерів змістовного бачення результатів саміту, про що заявили як Головуюча в ОБСЄ під час візиту в Україну, так і окремі представники дипкорпусу в Києві. А бравади президента Зеленського про те, що до нього про Крим взагалі ніхто не думав стали гучним ляпасом як українській дипломатії, так і міжнародним партнерам, які на всіх можливих політичних та судових майданчиках захищали територіальну цілісність України з перших днів російської окупації півострову.
Фактори, які впливатимуть на дипломатію Зеленського у лютому:
1. Лютий пройде під знаком ЄС та НАТО, зокрема в контексті запланованого візиту прем’єр-міністра України до інституцій ЄС та НАТО в Брюсселі. Очікуємо на чіткі сигнали з української сторони щодо просування євроінтеграційного та євроатлантичного порядку денного, особливо у контексті останніх емоційних заяв президента Зеленського щодо безальтернативності та життєвої необхідності членства України в ЄС та НАТО. Сподіваємось на публічну фіксацію прагнення української сторони отримати План дій щодо членства в НАТО у 2021 році та практичну домовленість про запуск процесу оновлення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
2. Очікуємо на контакт Зеленського та його команди з новою американською адміністрацією — президентом США Джо Байденом. Від швидкості та змістовності контактів залежатиме подальший розвиток двосторонніх відносин та здоров’я стратегічного партнерства між Києвом та Вашингтоном.
Читайте также:
Андрей Смирнов
У Зеленского есть один вопрос к Байдену
3. Розгляд українського питання на рівні Ради Безпеки ООН, що стане справжнім викликом для вітчизняної дипломатії. Главі держави слід було б взяти цей виклик під особистий не лише контроль, а й передбачити достойну відповідь очікуваним пропагандистським сигналам з боку російського агресора.
4. Особиста відповідальність щодо отримання достатньої кількості якісних коронавірусних вакцин продовжує лежати саме на президентові Зеленському. Слід диверсифікувати контакти високого рівня з партнерами та виробниками.
5. Чекаємо на узгодження часових рамок давно анонсованих двосторонніх візитів в Україну Президента Франції і Прем’єр-міністра Іспанії.
Незалежно від політичних уподобань і кольорів всередині України єдність та солідарність на зовнішній арені — це запорука нашої перемоги.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ
Если вы нашли ошибку в тексте, выделите её мышью и нажмите Ctrl + Enter
Теги: США Россия Джо Байден Дипломатия Владимир Зеленский
Константин Елисеев
Председатель ОО «Центр новых решений», Чрезвычайный и Полномочный Посол, дипломатический советник Президента Украины (2015−2019)
Дипломатия Зеленского в январе: плюсы-минусы Несмотря на достаточный уровень дипломатических контактов высокого уровня в январе, они не отличились особой результативностью с точки зрения решения насущных проблем
Ключовими факторами, які визначали дипломатію Зеленського у перший місяць 2021 року, стали інавгурація новообраного президента США Джо Байдена, прагнення до перших контактів з новим главою Білого дому та боротьба за отримання Україною вакцини проти коронавірусу.
І цілком символічним підсумком можна вважати інтерв’ю глави держави американським ЗМІ, яке транслювалось в останній день місяця, що з одного боку передавало атмосферу розпачу і розгубленості на Банковій у питаннях мирного процесу та вакцинації, а з іншого — сподівання на «чарівну магію» Білого дому, що допоможе вивести Україну із крутого піке.
Незважаючи на в цілому достатній рівень дипломатичних контактів високого рівня у січні, вони не відзначились особливою результативністю з точки зору вирішення нагальних проблем, а швидше характеризувались як «звірка годинників» з партнерами.
Серед позитивних аспектів місяця були такі.
1. Незважаючи на відсутність відчутних результатів на шляху мирного врегулювання на Донбасі, варто відзначити продовження ефективної позиційної оборони інтересів України з боку українських переговірників на основі «червоних ліній», окреслених українським громадянським суспільством.
Позитивними були особисті зусилля глави держави координувати дії з керівництвом інституцій ЄС та низки провідних країн ЄС, у тому числі канцлером ФРН, проведення перемовин на рівні політрадників лідерів Нормандської четвірки, активна робота Тристоронньої контактної групи.
Водночас, цілком очевидним на кінець січня стала конкретизація курсу Кремля на блокування мирного процесу та намагання підвищити ставки у діалозі з новою американською адміністрацією, в тому числі за рахунок конфлікту на Донбасі. Саме з цієї точки зору слід розглядати і санкціоновані Москвою так звані «доктрини Пушиліна» та символічний візит на окуповані території російських пропагандистів, які транслювали сигнал про «руський Донбас» та «повернення Донбасу до Росії».
Нарешті Зеленський у своєму січневому інтерв’ю визнав неефективність своїх ініціатив щодо Кремля. Він підтвердив небажання Путіна досягнути миру на основі поваги українських інтересів та міжнародного права, констатував фактичне замороження Нормандського формату (розблокування якого ще донедавна ставив собі в заслугу), а відтак, повернувся до розуміння реальної «розстановки сил» на момент початку своєї президентської каденції.
Разом з цим, звернули на себе увагу озвучені в інтерв’ю нові ініціативи про започаткування паралельних переговорних майданчиків із залученням США та Росії. Вкотре наголошуємо на недоцільності та помилковості анонсування будь-яких подібних ідей до їх попереднього обговорення з нашими партнерами.
2. Безумовним плюсом місяця став перший візит в Україну міністра закордонних справ Швеції Анн Лінде у статусі Головуючої в ОБСЄ. Потужні проукраїнські сигнали шведського міністра у поєднанні з поїздкою на Донбас, безперечно, створили конструктивний та позитивний міжнародний фон для просування українських інтересів.
Цей рік буде складним через значні виплати по борговим зобов’язанням
3. Заслуговує на загальну позитивну оцінку перший закордонний візит в Україну новообраного президента Молдови Майі Санду, який став символічним підтвердженням важливості розвитку двосторонніх відносин стратегічного партнерства, в тому числі у протидії спільному зовнішньому агресору.
Водночас, змістовні результати саміту є далекими від історичності та унікальності, а швидше нагадували «танці на заїждженій платівці» без вирішення ключових проблемних питань.
Особливо дисонувало з бравурними тирадами Банкової рішення президента Молдови після повернення з Києва звернутись до Євросоюзу з проханням переконати Україну у необхідності врахування екологічних аспектів під час добудови Дністровської ГЕС. Як наслідок, можна передбачити, що ближчим часом Київ не зможе швидко запустити цей стратегічно важливий для України об’єкт.
4. Нейтрально-позитивним для української дипломатії став і візит міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійарто в Україну. Добре, що діалог щодо зняття необгрунтованих обвинувачень з боку Будапешта на адресу Києва триває і вітчизняний МЗС твердо відстоює українські інтереси у питаннях мовної та освітньої політик. Водночас, слід дуже уважно підходити до запуску будь-яких спільних механізмів, які могли б тлумачитись в Будапешті як право зовнішнього контролю над процесом імплементації Україною внутрішніх політик.
Читайте также:
Виталий Портников
Три сигнала Путина. Зачем Симоньян ездила на Донбасс
5. У січні продовжувала свою роботу місія МВФ і очікувалось, що вона буде завершена до кінця місяця досягненням staff-level agreement. Однак, строк діяльності місії було продовжено. Цілком ймовірно, що на переговорний процес має негативний вплив запровадження в січні державного регулювання цін на газ, а також невирішеність питань, що на постійній основі порушує МВФ, зокрема пов’язаних з антикорупційною політикою та судовими справами щодо Приватбанку. Зважаючи на те, що переговори тривають, шанси отримати черговий транш МВФ до кінця І кварталу 2021 року видаються дуже низькими.
Слід пам’ятати, що цей рік буде складним через значні виплати по борговим зобов’язанням, а відтак команді Зеленського не можна зволікати чи помилятись у реалізації критеріїв. За діями Зеленського у співпраці з МВФ уважно слідкуватимуть і у Вашингтоні, відповідно коригуючи свої підходи до діалогу з Банковою.
Мінуси
1. Січень-місяць позначився більшою суворістю публічних сигналів з боку західних партнерів, зокрема Групи Семи, щодо стагнації реформ в Україні. Публікація бачення міжнародними партнерами алгоритму та обсягу реформ у сфері правосуддя стало підтвердженням факту ігнорування Банковою непублічних закликів Сімки, які передавались Зеленському ще у листопаді минулого року.
Наразі триває позиційна боротьба, в якій Банкова намагається компенсувати встановлення контролю над судовою владою, антикорупційною інфраструктурою та Конституційним судом поступками у питанні реформування СБУ та створенні Бюро економічної безпеки, а також реформуванням Укроборонпрому.
2. Відсутність контактів Зеленського з новою адміністрацією США залишається предметом особливого занепокоєння, оскільки зберігає загальну невизначеність у розумінні підходів Білого дому до нинішньої української влади.
Рішення Мінфіну США про запровадження санкцій проти осіб, відповідальних за втручання у вибори в США, в тому числі й осіб із найближчого оточення Зеленського, а також відкриття Офісом Генерального прокурора України двох кримінальних справ щодо плівок з розмовами Порошенка-Байдена стали репутаційним ударом по команді українського президента, а відтак їх вирішення стане іспитом для Зеленського щодо справжньої відданості українсько-американському стратегічному партнерству. У цілому слід очікувати на непросту першу телефонну розмову між Зеленським та Байденом, за результатами якої американська сторона сформулює свій список рекомендацій, виконання яких створить сприятливий клімат для можливого візиту очільника України до Білого дому.
Читайте также:
Алена Гетьманчук
Слабая сторона. Почему Байден до сих пор не поговорил с Зеленским
3. Незважаючи на всі політичні та дипломатичні потуги, «вакцинна дипломатія» мала провальний результат. У січні Україна так і не отримала жодної якісної дози вакцини, залишившись у колі останніх кількох європейських країн, де ще не починався процес вакцинації населення. У цих умовах для порятунку власного іміджу Зеленський зробив кілька запізнілих телефонних контактів з європейськими лідерами, що стали спробою упередити звинувачення у його безпорадності та інертності в отриманні вакцини. Єдиною позитивною новиною на вакцинному треку слід вважати рішення Єврокомісії вилучити країни Східного партнерства, в тому числі Україну, та Західних Балкан з-під дії заборони на експорт коронавірусної вакцини за межі ЄС. Однак, це рішення Брюсселю навряд чи можна цілком записувати у позитив, адже спрацював спільний з партнерами фронт за підтримки наших друзів в ЄС.
4. Дипломатичний програш української делегації у ПАРЄ щодо опротестування повноважень делегації РФ став результатом непродуманої політики та неуваги до парламентського виміру з боку глави держави. Зустрітися з українською делегацією до її візиту в Страсбург було б правильним кроком, на який президент Зеленський чомусь не пішов. Одночасно проти України зіграла інерція про «заглядання в очі агресору», яку давно заклали на Банковій, а підхопили не лише в ПАРЄ. До цієї даності додалися також хаотичні рішення щодо заміни керівника делегації, брак координації роботи депутатів і дипломатів, а також попередньої підготовчої роботи з делегаціями країн-членів РЄ. Сподіваємося, що досвід дипломатичної «роботи» на площадці ПАРЄ навчить Банкову вдумливіше формулювати і публічні сигнали, і стратегію перемоги у протистоянні російському агресору.
5. У січні почала пробуксовувати ініціатива «Кримської платформи». Крім публічної заяви Офісу президента про перенесення дати проведення заходу з травня на 23 серпня, що вже матиме стримуючий вплив не лише на рівень участі у Платформі, але і у заходах з відзначення 30-річчя Незалежності України, українська сторона так і не змогла представити на розгляд партнерів змістовного бачення результатів саміту, про що заявили як Головуюча в ОБСЄ під час візиту в Україну, так і окремі представники дипкорпусу в Києві. А бравади президента Зеленського про те, що до нього про Крим взагалі ніхто не думав стали гучним ляпасом як українській дипломатії, так і міжнародним партнерам, які на всіх можливих політичних та судових майданчиках захищали територіальну цілісність України з перших днів російської окупації півострову.
Фактори, які впливатимуть на дипломатію Зеленського у лютому:
1. Лютий пройде під знаком ЄС та НАТО, зокрема в контексті запланованого візиту прем’єр-міністра України до інституцій ЄС та НАТО в Брюсселі. Очікуємо на чіткі сигнали з української сторони щодо просування євроінтеграційного та євроатлантичного порядку денного, особливо у контексті останніх емоційних заяв президента Зеленського щодо безальтернативності та життєвої необхідності членства України в ЄС та НАТО. Сподіваємось на публічну фіксацію прагнення української сторони отримати План дій щодо членства в НАТО у 2021 році та практичну домовленість про запуск процесу оновлення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
2. Очікуємо на контакт Зеленського та його команди з новою американською адміністрацією — президентом США Джо Байденом. Від швидкості та змістовності контактів залежатиме подальший розвиток двосторонніх відносин та здоров’я стратегічного партнерства між Києвом та Вашингтоном.
Читайте также:
Андрей Смирнов
У Зеленского есть один вопрос к Байдену
3. Розгляд українського питання на рівні Ради Безпеки ООН, що стане справжнім викликом для вітчизняної дипломатії. Главі держави слід було б взяти цей виклик під особистий не лише контроль, а й передбачити достойну відповідь очікуваним пропагандистським сигналам з боку російського агресора.
4. Особиста відповідальність щодо отримання достатньої кількості якісних коронавірусних вакцин продовжує лежати саме на президентові Зеленському. Слід диверсифікувати контакти високого рівня з партнерами та виробниками.
5. Чекаємо на узгодження часових рамок давно анонсованих двосторонніх візитів в Україну Президента Франції і Прем’єр-міністра Іспанії.
Незалежно від політичних уподобань і кольорів всередині України єдність та солідарність на зовнішній арені — це запорука нашої перемоги.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ