Сьогодні, 1 лютого, заслуженому тренеру України, голові Комітету національних збірних команд УАФ Мирону Маркевичу виповнюється 70 років.
У свої роки він щотижня виходить на поле й грає з ветеранами. От і напередодні дня народження фахівець не зрадив своїм принципам.
Мирон Богданович Маркевич народився 1 лютого 1951 року в Винниках (Львівська область). Він є рекордсменом української вищої ліги за кількістю ігор у ранзі головного тренера. З липня 2016 року очолює комітет національних збірних УАФ.
Маркевич – перший і єдиний український тренер, який за часів незалежності вивів футбольний клуб до фіналу єврокубка. Також він – перший і єдиний наставник національної збірної України, який не зазнав із командою жодної поразки.
Маркевич виходив до фіналу Кубка України та вигравав бронзові медалі з «Карпатами», ставав срібним призером УПЛ і багаторазово бронзовим з «Металістом», одного разу із «Дніпром». З харків’янами Маркевич доходив до 1/4 фіналу Ліги Європи , а також грав у фіналі другого за значущістю європейського турніру з «Дніпром».
Офіційний сайт Української асоціації футболу привітав голову Комітету національних збірних команд УАФ з ювілеєм.
Дякую за привітання, — сказав Мирон Богданович.
Сьогодні вам виповнюється 70 років. Які думки у зв’язку із цим вас відвідують?
Що час біжить швидко. За цікавою роботою, а тренерською діяльністю я займався близько 35-ти років, навіть не встиг помітити, що мені вже 70 (посміхається).
Не так давно ви говорили, що хочете тренувати. Ця мрія залишається актуальною?
Безумовно. Пару років я б іще попрацював тренером.
Зараз реально якимось командам скласти конкуренцію «Динамо» й «Шахтарю»?
Поки що таких немає. Один матч можна виграти, а от протягом тривалого часу не виходить. У команд немає стабільності. Потрібно хоча б кілька сезонів пограти одним складом.
Кілька питань щодо національної команди. Дехто нарікає на те, що перед Євро у збірної України будуть слабкі спаринг-партнери. Але, з іншого боку, минулої осені ми ж зіграли з трьома останніми чемпіонами світу, а навесні в суперниках знову буде Франція…
Усе йде нормально. Головне, аби ні в кого не було травм. Є футболісти, незамінні для збірної. А з ким ми будемо грати, це друге питання. Не бачу нічого поганого, що в суперниках будуть Бахрейн, Північна Ірландія та Кіпр. Потрібно постаратися виграти, щоб перед чемпіонатом Європи відчути впевненість у своїх силах.
Незамінні — це Зінченко, Маліновський, Ярмоленко?..
Не тільки. Матвієнко, Марлос, Циганков… Я можу продовжити список. Андрієві Шевченку є з кого вибирати. У конкурентоспроможної команди обойма повинна складатися з 20-ти приблизно рівних виконавців.
Згідно з попереднім календарем, 2021 року збірна України зіграє щонайменше 15 матчів. Чи не перебір?
Навпаки, це добре. Зараз такий час, що потрібно виступати в щільному графіку. Усі в однакових умовах. Слід надолужувати те, що згаяли через коронавірус.
Успішний виступ збірної України на чемпіонаті Європи — для вас це…
Перш за все — це престиж країни. Усі переживають за збірну, тому будь-яка перемога додає оптимізму в наш непростий час. А що стосується конкретних результатів, то не хочеться якось далеко заглядати. Для початку потрібно вийти з групи. Якщо команда це зробить, далі буде легше.
Комітет збірних рекомендував продовжити співпрацю з Русланом Ротанем як із головним тренером «молодіжки»…
Ротаню потрібно ще дати шанс. Рішення було виваженим. Якби ми бачили, що наставник працює абияк, то все розглядалося б по-іншому. Цього разу ми чекаємо від молодіжної збірної не тільки постачання кадрів для головної команди країни, але й хорошого результату у відборі Євро-2023 (U-21).
Як складаються справи з юнацькими збірними, в яких уже майже рік простою?
Це поки що найголовніша проблема. Наставникам дуже складно працювати в такому режимі. Але такі зараз реалії, необхідно пристосовуватися. Поки що потрібно їздити по клубах переглядати кандидатів. Вірю, що незабаром усе стане на свої місця, і заплановане, принаймні на найближчий рік, удасться виконати.
Цьогоріч Українській асоціації футболу виповнюється 30 років. Пам’ятаєте, як усе починалося?
Важкі були часи, оскільки багато сильних футболістів поїхали до Росії, збірна України була знекровлена, але потихеньку все стало на свої місця. Наразі в нас усе добре!