27 січня 1945-го радянські солдати українського фронту увійшли на територію найбільшого німецького табору смерті «Аушвіц-Біркенау», де за 4 роки загинуло 1,1 млн людей. Врятуватися з табору вдалось лише кільком тисячам покинутих напризволяще в’язнів.Концтабір «Аушвіц» збудували в травні 1940-го за наказом рейхсфюрера СС Генріха Гіммлера на території колишніх польських військових казарм біля міста Аушвіц.Першими в’язнями табору стали 728 польських політв’язнів, що прибули в червні 1940 року. До них згодом додались радянські військовополонені, євреї, німецькі кримінальні злочинці, геї. У різний час у таборі сиділи до 20 тис. в’язнів, які 6 днів на тиждень важко працювали. Зокрема зводили 2-й комплекс табору, відомий як «Біркенау».Восени 1941-го в «Аушвіці» почалися масові страти людей у газових камерах. Першими жертвами стали 250 польських в’язнів і 600 радянських полонених. Переважно хворих і непридатних для важких робіт. До 1943 року в «Аушвіц-Біркенау» було збудовано 5 крематоріїв для спалювання трупів, убитих у 5 газових камерах.ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Щоденник Анни Франк перетворили на відеоблогБільшість в’язнів табору, у який прибували люди з усієї окупованої Європи, використовувались як рабська сила на підприємствах німецьких компаній. Частина стала жертвами медичних експериментів. Крім того, до складу табору входило близько 40 невеликих таборів, створених при навколишніх фабриках і шахтах.Після вступу Червоної армії на територію Польщі 58 тис. в’язнів «Аушвіц-Біркенау» були вивезені нацистами в інші концтабори. На момент звільнення в 300 тюремних бараках було 648 трупів і 7,6 тис. покинутих напризволяще людей. Зокрема, 600 дітей.За роки існування концтабору через нього пройшло близько 1,4 млн осіб, з яких 1,1 млн загинуло. 90% були євреї. Завдяки цьому «Аушвіц-Біркенау» вважається найбільшим з німецьких таборів смерті та символом Голокосту.Після звільнення табору його архіви вивезли до Москви, а в кількох бараках розмістився радянський госпіталь. Крім того, один із його філіалів у містечку Явожно до 1947-го НКВС і польське Міністерством цивільної безпеки використовували як концтабір для утримання німецьких військовополонених, місцевих німців, українців, і польських «ворогів народу». Із них у 1945-1947 роках загинуло понад 1,5 тис. осіб.За період існування табору у ньому пройшли службу близько 7 тис. членів СС. 12% з них згодом були засуджені за військові злочини, включаючи і першого коменданта концтабору — Рудольфа Гьосса, заарештованого 1946-го. Після виступу як свідка на Нюрнберзькому трибуналі, він був виданий Польщі, засуджений до страти. 16 квітня 1947-го його повісили на шибениці біля крематорію в таборі «Аушвіц».1996 року уряд Німеччини оголосив 27 січня Днем пам’яті жертв Голокосту, а резолюцією ООН від 2005-го ця дата відзначається як Всесвітній день пам’яті жертв Голокосту.За даними музею-меморіалу «Аушвіц-Біркенау», 2019-го меморіал відвідало понад 396 тис. громадян Польщі, 200 тис. громадян Великої Британії, 120 тис. із США, 104 тис. з Італії, 73 тис. з Німеччини, 70 тис. з Іспанії, 67 тис. із Франції, 59 тис. з Ізраїлю, 42 тис. із Ірландії і 40 тис. із Швеції.
Звільнили найбільший табір смерті
