Чернігів – місто на півночі Україні, яке відоме легендами та існує понад 1300 років. Воно вважається центром православ’я та було другим після Києва в плані економічного розвитку та оборонного потенціалу за часів Київської Русі. Сьогодні туристи їдуть сюди, щоб відвідати архітектурно-історичні заповідники та подивитися на сакральні пам’ятки: Спасо-Преображенський собор, Іллінську церкву тощо. На території міста також є Антонієві печери та кургани, де ховали воїнів-дружинників князя. Про ці та інші цікавинки, сховані на просторах Чернігова, читайте далі. Історія міста Чернігів розташований біля кордону з Білоруссю, на річці Десна. На території міста знаходили поселення доби бронзи. Припускають, що тут жили сіверяни у VIII-IX століттях, які поклали початок Чернігову. У цей період місто стрімко зростало. Десною та Дніпром воно було пов’язане з Києвом. Перша писемна згадка про Чернігів належить до 907 року. Після переможного походу на Візантію князь Олег зобов’язав греків «даяти уклады на руськиє грады». Першим з-поміж міст був згаданий Київ, а другим – Чернігів. Так само було в договорі 944 року, за яким руські купці мали отримувати місячне утримування після прибуття до Константинополя. У X століття місто згадує й візантійський імператор Костянтин Багрянородний. Давній Чернігів мав чотири укріплені частини. Дитинець – найдавніша. Саме на ньому колись були боярські двори, князівський двір із хоромами, головні собори. Він також мав троє воріт: Водні, Київські та Погорілі. З півночі та заходу до дитинця прилягало зовнішнє місто, яке звали окольним градом – торгово-ремісничою частиною міста. Вона була захищена ровом, валом і дерев’яними стінами. Саме в XI столітті в місті розгортається будівництво. Також нового розмаху набувають ремесло та торгівля. Будують церкви та зводять Спасо-Преображенський собор. Навколо міста зростає кількість боярських сіл. Цей швидкий розвиток перервала монголо-татарська навала хана Батия. У добу Гетьманщини в Чернігові зосередилися протистояння між козаками та польською шляхтою. Відносини знаті та міщан почали загострюватися. 1802 року місто стало центром Чернігівської губернії. Його відвідували Петро I, Катерина II та Микола I. У XX столітті Чернігів не оминули нищівні війни. У післявоєнний період відновлювали парки та сквери та зруйновані будівлі. Церкви також зберегли. Топ визначних місць Залізничний вокзал Чернігова. Це одна з найцікавіших пам’яток, яка чекає на туристів. Його історія бере початок ще у 1891 році, коли почали прокладати вузькоколійку від Москви. Її довжина складала 81 км. Через це потрібно було будувати й вокзал. Таким чином з’явилася будівля, яку в часи Другої світової війни майже повністю зруйнували. У 1950 році постало нове приміщення. Його будували військовополонені. Але є припущення, що архітектором сучасного вокзалу був німець, який не захотів їхати додому після звільнення. Більшість інших пам’яток міста розташована в Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній». До цього місця можна доїхати автобусом №12. Потрібно виходити на зупинці «Готель Україна» та йти кілометр пішки. Там ви зможете оглянути такі пам’ятки: Спасо-Преображенський собор. Чернігів відомий своїми оригінальними спорудами. Більшість з них зосереджено на території колишнього козацького двору – Дитинця-валу. Тут розташований собор, який почали будувати приблизно в 1033-1034 роках за розпорядженням першого чернігівського князя Мстислава Володимировича. На час коли він помер стіни споруди були близько 4-х метрів. Добудували храм при Святославі Ярославичі. Спаський собор – це втілення візантійських архітектурних традицій. Жоден із відомих давньоруських храмів не має подібної конструкції. Він збудований із цегли та великих каменів, які скріплені міцним вапняковим розчином. Стіни оздоблені фресками, а на підлозі викладена мозаїка. До того ж це один із найстаріших храмів у Київській Русі. П’ятницька церква. Вона розташована трішки далі від інших історичних споруд на вулиці Гетьмана Полуботка 10/2, але теж вважається заповідником. Цю пам’ятку архітектури добудували приблизно в XII-XIII століттях. Припускають, що її звели на кошти місцевих купців. Але є й версія, що автором міг бути перший відомий архітектор Київської Русі, якого звали Петро Милоніг. Назву церква отримала на честь покровительки торгівлі Святої Параскеви П’ятниці. У XVII столітті храм набув рис козацького. Це стало можливим завдяки перебудові архітектора Івана Зарудного, який був представником школи українського бароко. Крім того, він збільшив церкву в розмірах. Після цього багато хто вважає датою будівництва саме цей час. У 1818-1820 роках спорудили також двоповерхову дзвіницю, яку потім розібрали за радянської влади. Сьогодні це приклад архітектури Київської Русі, де відсутні суттєві зміни з того часу. Катерининська церква. Пам’ятка також розташована в заповіднику. Вона уособлює героїзм козаків під час штурму турецької фортеці 1696 року. Освятили її в 1715 році. Цікавим є те, що вона не зазнала великих пошкоджень. Фасади досі оздоблені порталами та віконними отворами. У ролі декору виступає звичайна цегла. Катерининська церква – це важлива пам’ятка в стилі українського відродження. Вона дійшла до нашого часу майже в автентичному вигляді. З 2018 року храм має декоративне сучасне освітлення, тому ви можете оглядати цю пам’ятку архітектури, коли вам зручно: вдень або ввечері. Чернігівський колегіум. Він також зветься Чернігівською колегією. Це один із найстаріших навчальних закладів, який заснував у 1700 році церковний діяч і письменник Іоан Максимович. У ньому переважно вчилися діти козаків і заможні міщани. Тут викладали латинь, грецьку мову, географію, математику. Заклад був створений з ініціативи Лазара Барановича. Її підтримав гетьман Іван Мазепа. Таким чином Чернігівський колегіум став важливим осередком культури та просвіти. Антонієві печери. Деякі пам’ятки розташовані відносно далеко від дитинця. Щоб потрапити в печери, потрібно йти 30 хвилин пішки до вулиці Льва Толстого, 92а. Тут спочатку варто відвідати Свято-Троїцький кафедральний собор УПЦ. Це архітектурна пам’ятка ще доби Гетьманщини. Вона складається з колишнього Іллінського монастиря, який будували в XI-XII столітті та Троїцького монастиря XVII. Ще з тих часів до комплексу храмів входить також підземний комплекс. Археологічні дослідження вказують на те, що ці печери використовували монахи для проживання та релігійних обрядів. Багатьох досі вражають розміри та архітектурні форми, адже висота деяких підземних церков не один і не два метри в висоту. А всередині похований товариш Богдана Хмельницького чернігівський полковник Стефан Подобайло. Болдина гора. На цій території розташована також гора. Тут туристи можуть побачити два великих курганних комплекси на 1 та 2 гектари. Вважають, що на цьому місці раніше було язичницьке капище. Є декілька дубів віком у 200-400 років, які дійшли до нашого часу. Під час розкопок XX століття професор Дмитро Самоквасов нарахував 232 кургани. За розмірами вони усі відрізняються, як і за обрядом поховання. Особливу увагу привернули два великих кургани з назвами Гульбище та Безіменний, де знайшли князівських воїнів-дружинників. Красна площа. Після цього вже варто перейти до Красної площі, яка розташована неподалік П’ятницької церкви. Колись цю місцевість називали Торг. Потім сюди винесли чернігівський базар, який був на території дитинця. З’явилися торгові ряди з галереями та колонами. До того ж навколо збудували адміністративні будівлі. Сьогодні старе поліцейське управління це прокуратура, а міський магістрат перетворений в обласне відділення національного банку. Поруч також є Обласний музично-драматичний театр. І це далеко не всі пам’ятки, які можна оглянути в Чернігові. Ви також можете відвідати садибу Григорія Глібова, яка нагадує середньовічний замок, світломузичний фонтан на проспекті Миру, 51 та 12 гармат на валу, які наче подарував Петро I на честь перемоги. Чернігів вважається містом легенд, тому сюди дійсно варто приїхати. До слова, у нас є матеріал, де ми розповідаємо про найзагадковіші місця України: від замків Закарпаття та Львівщини, де блукають привиди, до Житомирщини, у якій розкидані величезні вали розміром із будинок. Нагадуємо, що ми також писали про панорами на Дніпро в Києві та місця, де наче сховані скарби князя Володимира.