Кримська платформа — важлива ініціатива влади. Адже 7 років війни нічого не робили на цьому напрямку, вважає колишній віцепрем’єр кримського уряду, екснардеп 60-річний Андрій Сенченко. Саміт ініціювали, щоб систематизувати і напрацювати кроки з деокупації Криму.Наскільки вдалою буде форма саміту?До участі треба запрошувати держави, для яких на першому місці цінності, а не російський газ. Балтійські країни, Польщу, Норвегію, Швецію. Планують залучати лідерів країн, міністрів закордонних справ, експертів. Але потрібен ще внутрішньоукраїнський вектор — спільноти вимушених переселенців із Криму. Серед них — журналісти, політики, громадські діячі. Цим має зайнятися міністерство реінтеграції.Днями міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що одне запрошення долучитися до платформи надішлють і Росії. Це буде ефективно?Залучати Росію небезпечно. Бере участь у Нормандському форматі (перемовини між лідерами України, Німеччини, Франції, Росії. -Gazeta.ua). Якби її там не було, обговорювали б, як примусити Путіна піти з окупованих територій. А так 5 років розглядають сформований Москвою порядок денний. На Кримській платформі так само РФ також буде імітувати діяльність, обвинувачувати Україну, тягнути час і перетягувати дискусії на свій бік. Може це запрошення вважають елегантною грою, але закінчиться вона не на нашу користь.ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна запросила Канаду долучитися до роботи Кримської платформиЧи у правильному напрямку загалом рухається влада у кримському питанні?Я також не згоден із розділенням донбаського і кримського питань. Якщо у майбутньому за певних умов Путін таки піде з Донбасу, наші європейські партнери візьмуть паузу і ще далі відійдуть від проблеми Криму. Відокремлює їх кремлівська логіка — півострів Москва вважає своїм, а Донбас «народними республіками». Для нас в обох випадках — окупація.Наскільки дієвим може виявитися новий формат для повернення Криму?Кримська платформа важлива, але не самодостатня. Може бути додатком до гарантій Будапештського меморандуму (1994 року США, Велика Британія і РФ гарантували Україні безпеку в обмін на без’ядерний статус. Пізніше до меморандуму приєдналися Франція і Китай. -Gazeta.ua). Проблема в комплексі меншовартості української влади. Діюча і попередня так і не сформулювали, чого хочемо від держав-гарантів. Це єдиний формат, в якому нам хтось щось винний. Буде дієвим, якщо працювати на цьому напрямку. Від гарантів треба вимагати посилення санкцій поки Росія не забереться з нашої землі. Україна вже зробила крок. У президентському опитуванні на місцевих виборах ішлося про виконання Будапештських гарантій. Більше 70 відсотків українців це підтримали.Як діяти у цьому напрямку?Новий президент США Джо Байден у своїх перших промовах вже казав, що для США залишається пріоритетом ядерне роззброєння. Україна внесла великий вклад у ядерне роззброєння світу, коли долучились до міжнародної угоди про нерозповсюдження ядерної зброї. Українська армія захищає не тільки свою землю, а в силу геополітичних чинників — і східний фланг НАТО. В цьому інтерес і США як гаранта Будапештського меморандуму, і всіх країн НАТО. Нам не аплодуватимуть, але до цього все одно треба повертатися і ці гарантії вимагати.Щодо санкцій, то це в першу чергу ембарго на купівлю-продаж російської нафти і нафтопродуктів. Навіть загроза введення такого ембарго вже серйозно вплине на позицію Кремля. Друге — військово-технічна допомога більшого масштабу. Усі країни НАТО отримали вигоду від того, що Україна позбавилась ядерної зброї. Це можна порахувати. Частину отриманого, можуть направити на відновлення української армії. По-третє, треба говорити про систему отримання компенсацій і шкоду, завдану Російською Федерацією українським громадянам, зокрема бізнесу та державі. Це можуть бути судові позови, репарації. Це чітко треба артикулювати на зустрічах з нашими партнерами. Якби Порошенко не нав’язав країні багаторічну штовханину в Мінську, а чітко ставив питання про виконання Будапештських гарантій, ми б уже повернули Крим і Донбас. Адже коли самі нічого не ініціюємо, ніхто за нас робити цього не буде.Саміт «Кримської платформи», у якому запланована участь лідерів іноземних держав, відбудеться 23 серпня 2021 року. Про це повідомив заступник керівника Офіса президента Ігор Жовква.
