Сім гітар із колекції Олександра ГеркалюкаСемиструнка, яку Марина Владі подарувала Володимиру ВисоцькомуНевелика, цікава за формою семиструнна гітара. Такі були популярні наприкінці ХІХ століття серед гусарів. Їх ще називають офіцерськими. Точно таку Марина Владі купила у Франції. Нею користувалися, тому відновила. Коли Висоцький уперше приїхав у Париж, подарувала йому. Я власник ідентичного інструмента, придбав на інтернет-аукціоні.»Золота кремона»Такі гітари генсек Компартії Болгарії Тодор Живков презентував особливим гостям. Їх випускала тамтешня фірма Cremona, хоча таку ж назву має фабрика в Чехії. Зробили 50 штук, тому вважаються сувенірними. Цей інструмент називали «Кремона золота», бо корпус оздоблений позолотою. Придбав на аукціоні в Києві. Торги проводили вночі, а вже вранці привіз гітару додому. Два тижні тому віддав на приватну виставку, що має відбутись у столичному Експоцентрі України.Семиструнка Чернігівської фабрики музичних інструментівФабрика відкрилася 1933 року. Випускала бандури, балалайки, гітари, пізніше – піаніно. Їхні гітари досі серед найкращих на пострадянському просторі. Формою подібні до груші, мають чисте дзвінке звучання й добротний корпус. Раніше при фабриці діяв музей музичних інструментів, а тепер усе занепало.Хотів створити в нашому місті музей гітар, але ніхто не відгукнувся.Гітара, яку виготовили до Олімпійських ігор 1980 рокуРідкісний концертний ансамбль «Марія» зробили на Ленінградській фабриці музичних інструментів до Олімпійських ігор 1980 року в Москві. Про це є голографічний напис на корпусі. Складається з трьох гітар – ритму, соло і баса. Форму взяли з американських Gibson ES 335. Ця модель поєднала елементи акустичних арктопів і електрогітар із цільним корпусом. Припала до смаку джазовим музикантам і блюзменам, але й рок-н-рол на ній віджарювали. Можна сказати, що серія влучила в ціль і навіть перевершила очікування творців. На відміну від американської версії, де корпус був із деревини, на Ленінградській фабриці його робили з листового полістиролу, щоб здешевити. Для міцності вклеювали дерев’яний брус.Gibson, на якому грав Пол МаккартніСпочатку учасники легендарного The Beatles не мали крутих інструментів. Лише під час їхньої першої поїздки до США Пол Маккартні став власником класної американської гітари фірми Gibson 1959 року. Маю в колекції дві ідентичні. Випущені того ж року і такої ж кольорової гами. Придбав на аукціоні в Києві занедбаними. Під час реставрації добряче награвся. Струнні інструменти потребують умов. Температура повітря – 20 градусів, а вологість – не більш як 80 відсотків, щоб не було сирості.Циганська гітара, якій 150 роківУ колекції маю п’ять гітар, яким понад 100 років. Найдавнішій майже півтора століття. Це акустична семиструнка. На таких грали мандрівні цигани. На початку 1990-х на румунському базарі виміняв її у циган на радіоприймач. Здавалося б, гітара – найпоширеніший інструмент у світі, але далеко не загальнодоступний. Серед українців у ті часи їх мали заможні люди, бо до Другої світової війни не було масового виробництва. Де взяла гітару моя бабця і хто її навчив грати, ніколи не розповідала. Лише наприкінці життя мати передала єдину фотокартку діда, репресованого та страченого сталінським режимом. Був він козацького роду Гученків.Подарунок сестриМоя перша гітара. Сестра подарувала на день народження 1967 року. Це акустична гітара чеської фірми Lignatone. Має класичний вигляд. На ній я грав усе життя. Недавно реставрував і залишив як виставковий екземпляр.Часто купую інструменти в непридатному для користування стані – побиті, з поїденими іржею кілками та ладами, зіпсованою електронікою. Робив креслення, замовляв деталі, знімав стару фарбу, шліфував, лакував, вирівнював грифи, лади. З часом обладнав реставраційну майстерню. Почав виготовляти власні гітари. Як інженеру-конструктору мені цікаво цим займатися. Зробив п’ять авторських електрогітар.
На румунському базарі виміняв семиструнку на радіоприймач
