Із 16 січня українська стала обов’язковою у сфері обслуговування. Нею з клієнтами мають говорити працівники магазинів, кав’ярень, кафе й ресторанів, банків, заправок, спортзалів, аптек, бібліотек. Державною мають пропонувати послуги в інтернеті. Українською повинні бути вивіски, меню, цінники, маркування, квитки тощо. Інформацію можна дублювати іншими мовами. За дотриманням норм слідкує секретаріат уповноваженого із захисту української. У перший тиждень отримали майже 200 скарг. За порушення заклади штрафуватимуть на 5,1-6,8 тис. грн.Gazeta.ua вирішила перевірити, як заклади у різних містах дотримуються мовної норми за тиждень після її впровадження.У барі «Котлета» в центрі Полтави продають на виніс чай, каву, котлети, пиріжки та чебуреки. Клієнтів обслуговує смуглявий чоловік.- С вас 87 гривен, — ховає в пакет котлети з яловичини та свинини, порцію курки із сиром. Передає 22-річній Олені Волохович у сірому пуховику.- У меня карточка. Где и какую еду вы положили? — клієнтка переходить на російську, хоча замовляла державною.- Чому відповіли російською? — запитуємо.- Автоматично. У житті російської більше, — каже Олена. — Обидві мови рідні. Українською стараюся спілкуватися у громадських закладах. Про закон знаю. Він потрібен, бо живемо в Україні.Продавець не представляється.- Важко зразу перейти. Дома говорю російською, — виправдовується. — Нікуди не дінуся. Муситиму.У барі з’являється бородатий чоловік із дружиною та донькою дошкільного віку. Працівник звертається російською. Клієнти підтримують.У кондитерській «Танін Торт» на вул. Соборності до 16 січня неохоче реагували на прохання перейти на українську.- Вже вітаємося з людьми правильно. Не хочемо порушувати закону, — говорить касирка Анжела Малюк, 28 років.До магазину заходить 34-річний В’ячеслав Тимощук.- У громадських місцях говорю виключно державною, — розповідає, доки його супутниця робить замовлення. — У Франції всі спілкуються рідною мовою. Варто рівнятися на кращих. Мовний закон мав з’явитися раніше. Карати за його ігнорування треба жорсткіше.Поруч навинос працює кав’ярня Va Bene. Біля віконця в очікуванні замовлення молода брюнетка в короткому синьому драповому пальті та джинсах розмовляє по телефону.- Нє, цукру не треба, — відривається від розмови і відповідає баристі.- Возьмітє, пожалуста, — протягує паперовий стаканчик з пластиковою кришечкою молода худорлява білявка.- Спасіба, — підходить до стійки клієнтка.Кав’ярня працює в Полтаві понад 3 роки. Вивіска англомовна, все меню і інформаційні наліпки на вітрині — російською.- Ми спілкуємося українською мовою тільки з тими, хто українською звертається до нас, — лукавить бариста. Не називається. – Ця жінка – постійна клієнтка і ніколи не робила зауважень щодо мови. Я українську знаю. Більшість покупців говорили російською і я теж перейшла.Запевняє, що власник кав’ярні замовив нові меню та наліпки українською.Біля пабу «Beer Лога» стоїть чоловік кавказької зовнішності. Поряд на аркуші напис маркером: «Глинтвейн красный 40 гр».- У Полтаву приїхав з Азербайджану. Закінчив технікум, — говорить. — Знаю 6 мов, але українську не так добре. Більше на суржик похожа. Клієнтам відповідаю так, як звертаються. Навіть тричі англійською балакав за останні місяці.ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Стережись «мовного патруля»: мережа вибухнула мемамиНеподалік на вулиці 4 жінки з дітьми п’ють напої з паперових стаканчиків та спілкуються.- Я щітаю, кожен должен говорить своєй мовою, — каже невисока вагітна жінка. Представляється як «полтавка, 30 років». — Хай розмовляють — хоть російською, хоть українською, хоть китайською. Я не бачу проблєму.- Читала закон, продавець должен звернутися українською мовою. А покупатєль може сказать «разговарюйтє со мной по-рускі», — вступає в розмову 46-річна Наталія. — Но останнім часом, побільшало української. Мені не заважа, я можу як українською, так і по-русскі.Меню в більшості міських кафе українською.- Ми заговорили суржиком — нас ним і обслужили. Все, як обично, — із ресторану грузинської кухні «Той самий барашек» виходить 30-річна Валентина. — По інших закладам бачу, що стараються державною користуватися.- Здравствуйтє. За хлєбом прийшли? Свєжєнькій, утром привезли, — продавщиця років 40 пропонує товар за прилавком продуктового магазину в Оболонському районі столиці. Намагається говорити українською. Червоніє, коли помиляється. — Мать — коренная россиянка. Переехали в Киев 30 лет назад. В семье редко говорили на украинском. Плоховато знаю.Просить дозволу перейти на російську.- Я не против закона. Стараюсь наверстать упущенное по языку. Директор в этом плане суров: «Закон есть закон». Месяц практики — и буду говорить лучше, — усміхається.Навпроти — магазин розливного пива. Продавець вітається українською, хоча кілька тижнів тому спілкувався російською.- Державну знаю добре. Без проблем перейшов. Російською говорив, бо 90 відсотків клієнтів нею замовляють. Або суржиком, — поправляє маску. — З усіх клієнтів лише один за тиждень попросив перейти на російську: «Мне этот закон до одного места!» Інші нею говорили, але мою українську слухали без проблем.За перші сім днів дії закону на недотримання мовної норми найбільше поскаржилися в Києві й області — 74 рази.У черкаському торговельно-розважальному центрі «Дніпроплаза» стоїть ятка із вивіскою: «Чай — источник здоровья. Кофе — источник бодрости!»- Сподіваюся, назву змінять. Але там обслуговують українською, — спиняється неподалік 29-річна Катерина Бондаренко. — У родині всі україномовні. Для нас це важливо. Враховуємо, наприклад, коли обираємо фільм для перегляду вдома. Восени посварилася з адміністраторкою салону краси, яка кричала: «Я плохо говорю на украинском! Как это вы в Украине не понимаете русский?» Довелося йти в інший заклад.Біля кіоску «Аптекарь» підтягує маску на ніс 53-річний Микола Загородній.- Раніше й не помічав напис російською, — каже. — Ніколи не мав претензій до мови обслуговування. Можна бути російськомовним, але більшим патріотом за решту. Он у Верховній Раді на українській вєщають і толку?В офісному центрі в середмісті має кабінет краси 26-річна Маргарита Гончар.- Раніше до мене говорили російською і я відповідала. Зараз так не роблю. Комфортно спілкуватися українською. Та і страшно нарватися на якогось активіста. Потім понаписує в соцмережах, — прибирає робоче місце після клієнтки.ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Народ на локдауні спивається» — магазини наплювали на карантин і обходять заборони- Я уже попадала в мовний скандал, — долучається до розмови колега Олена, 35 років. — Сама з Дніпра. Работала в Києві. Просила постійну клієнтку розмовляти російською. А вона взяла й написала про мене в інтернеті. Посипалася критика. Сказали звільнитися.У продуктових магазинах і кафе у Черкасах обслуговують українською. Вивіски та меню теж зроблені згідно вимог закону. На початку 2021-го перейшли на державну мову в приватній стоматології в центрі міста.- Керівництво попросило розмовляти із клієнтами та відповідати на дзвінки тільки українською, — розказує 23-річна Аліна у реєстратурі клініки. – Кому потрібно, щоб йшли на курси мови. Це все рівно обійдеться дешевше, ніж штраф. А якщо хтось із персоналу попадеться, то гроші вирахують із зарплати. Багатьом перейти таки не легко. Та то лише питання часу.- У нас половина продавців — із передмістя. І раніше говорили українською. Тепер лише з полегшенням зітхнули, — каже касирка харківського супермаркету АТБ 27-річна Єлізавета Мутова. — Для тих, хто не знає мови, надрукували шпаргалки з переліком основних фраз: «Доброго дня», «Пакет потрібен?», «У вас є картка?» Інші слова кожен вставляє, як може. Люди стараються.У Харкові цінники українською повиставляли у всіх супермаркетах. Державною виписана інформація для покупців. На російську частина касирів переходять, коли нею відповідають покупці. Та більшість послуговуються українською, говорять торговці.- Великі мережі добре дотримуються мовного закону, — з магазину м’ясних виробів у районі Нові Доми виходить Максим Штефів, 43 роки. — У спальних районах крамниці не такі відповідальні. У цьому закладі я лише від третьої працівниці почув державну.ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Власник кав’ярні вибачився за неповагу до української мовиУ магазині косметики поруч продавщиця ігнорує звернення українською.- Никто вас не слышал! А мы так привыкли говорить, — відрізає на зауваження.Заходить чоловік, який вітається «Доброго дня». Йому ніхто не відповідає. Він розвертається і виходить на вулицю.- Це неповага до клієнта. Як так можна працювати, — обурюється Ігор Саленко, 36 років. – Сьогодні замовляв питну воду додому. То оператор хоч ввічливо поцікавилася, чи буде мені зручніше, якщо вона перейде на російську. Я попросив продовжувати українською. Нехай з помилками, але вчаться.Прямує до іншої крамниці.Мовну норму почали виконувати в медичному центрі «Доктор Алекс».- Вражена. За адміністраторами й лікарями на українську переходять і клієнти, — каже 44-річна Світлана Дубіна. Робила в центрі рентген. — Медики лише губляться, коли починають вживати терміни. Це мають підтягнути. Залежатиме від того, чи захоче працювати над собою людина.На скляних дверях магазину «Продукти» в центрі Львова на скотчі висить аркуш із проханням: «Будь ласка вдівайте маску».- Корінна львів’янка. Говорю українською, — продавщиця 62-річна Ольга Петрівна відпускає двом клієнтам булку та пакет молока. — Багато туристів зі сходу звертаються російською. Дехто намагається державною, але виходить смішно, ніби дитина вчиться говорити. Полякам на пальцях чи калькуляторі показую, скільки мають заплатити. Для мене закон нічого не змінив. Але має бути, щоб покінчити з наслідками русифікації.ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як і коли почнуть карати порушників мовного закону- У нашому спальному районі всі українською обслуговують, — розраховується за літрову пляшку води Іванна Прокопець, 50 років. — Лише одна була російськомовна. Її батьки за Союзу сюди з Воронежа переїхали. Українську принципово не вивчила. Люди жалілися, то власник її премії позбавляв. Як запровадили мовну норму — звільнив. Що про українську мову говорять відомі українці:Ольга Полякова, співачка:- Людоньки, а ви бачили, щоб у Франції говорили італійською? А в Італії — французькою? Чи, може, хочуть розмовляти американці якоюсь іншою мовою, а не англійською. У нас повинна бути наша українська мова. Може, це когось і дратує, але в майбутньому ваші діти говоритимуть українською, і це прекрасно. Бо для того, щоб усвідомити, що ти українець, треба знати свою мову. Треба нею говоритиТарас Кремінь, уповноважений із захисту української мови:- У жодній країні світу не виникає питань про те, що надання послуг і надання інформації державною мовою – це один із ключових пріоритетів.Вахтанг Кіпіані, історик:- Це ж треба мати таку звихнену, а в частини й шовіністичну свідомість, аби перевернути причину й наслідок місцями. Ніхто не втручається в мову приватного спілкування й мову родин, але в публічній сфері українська має бути не мовою другого сорту й використовуватися за бажанням – хочу вживаю, хочу – ні.Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» Верховна Рада ухвалила 25 квітня 2019 року. «За» проголосували 278 народних депутатів, «проти» — 38, утрималося — 7, не голосували — 25. Він набув чинності 16 липня 2019-го. Дію частини статей відтермінували, щоб був час на підготовку їх виконання.Нині обов’язково мають користуватися українською мовою чиновники, медики, правоохоронці, військовослужбовці, судді, адвокати, працівники освіти і нотаріуси. Лише українською повинні бути реклама, афіші, вивіски, дорожні знаки, написи у транспорті. Українською потрібно проводити спортивні заходи. Вона стала обов’язковою у всіх середніх державних школах.16 січня 2021-го набула чинності 30-а стаття закону, яка стосується сфери обслуговування.
«Как это вы в Украине не понимаете русский?» — як кафе і магазини переходять на українську мову
