Українська делегація у Парламентській асамблеї Ради Європи під час відкриття сесії оскаржить повноваження делегації Росії. Про це заявила голова української делегації Марія Мезенцева, пише Deutsche Welle.
@media (max-width: 640px) {
#mobileBrandingPlace1513459 {
padding-bottom: 56.21%;
z-index: 9;
}
.simple_marketplace_news_list #mobileBranding1513459{
margin: 0!important;
}
}
За її словами, під час відкриття сесії, коли відбувається формальне затвердження повноважень національних делегацій, українські депутати та парламентарі з Литви, Латвії, Естонії та Грузії планують ініціювати процедуру оскарження повноважень делегації Росії.
Згідно з регламентом ПАРЄ, причинами для оскарження можуть бути процедурні проблеми або істотні підстави. Такими вважаються порушення статті 5 Статуту Ради Європи, у якій йдеться про те, що кожна країна-член має поважати принцип верховенства права та гарантувати всім своїм громадянам захист їхніх прав та основних свобод.
Якщо ініціатива здобуде підтримку, далі питання розглядатиме моніторинговий чи регламентний комітет ПАРЄ.
У своїй резолюції комітет може рекомендувати асамблеї підтвердити повноваження, не підтвердити їх або підтвердити з обмеженнями.
Українська делегація також ініціювала дебати щодо порушення Росією прав людини у Криму.
Цьогорічна зимова сесія ПАРЄ відбудеться 25-29 січня у «гібридному» форматі. Делегати можуть бути фізично присутні у Страсбурзі або взяти участь у роботі дистанційно. Українська делегація вирішила особисто їхати на сесію.
Нагадаємо, раніше російську делегацію позбавляли права голосу у квітні 2014 року після анексії Криму. На знак протесту росіяни відмовилися брати участь у сесіях ПАРЄ, а Москва припинила сплачувати свою частку внеску до бюджету Ради Європи, після чого делагацію з РФ вирішили повернути назад.
Що відбувається в Росії
Протести у Росії почалися після затримання російського опозиціонера Олексія Навального 17 січня у Москві. Навального затримали просто на паспортному контролі в аеропорту, після його повернення з Німеччини. Там він лікувався після отруєння «Новічком».
Наступного дня на організованому слуханні у відділенні поліції суд продовжив термін затримання Навального на 30 діб. Його звинувачують у нібито порушенні вимог випробувального терміну у справі «Ів Роше». Нині Навальний у СІЗО.
Очолюваний Навальним «Фонд боротьби з корупцією» закликав росіян виходити 23 січня на акції протесту на підтримку опозиціонера. У низці російських міст, а також за кордоном відбулися масові акції на підтримку Навального.
За оцінками Reuters, лише в Москві на акції протесту на підтримку Навального вийшли 40 тисяч людей.
Усього ж у Росії, за даними журналістів, у мітингах узяли участь не менш як 110 тисяч. Правозахисний центр «ОВД-Інфо» стверджує, що на акціях протесту затримали понад 3100 людей. Це найбільша кількість затримань із грудня 2011 року, відколи центр існує.
Мітинги супроводжувалися сутичками силовиків з мітингувальниками. Силовики жорстко затримували людей, застосовуючи проти них силу. Їх били кийками та пакували у автозаки. Російські ЗМІ повідомляють про десятки постраждалих по всій країні.