Нейтан Еванс, 26-річний поштар і музикант-любитель із шотландського міста Ейрдрі, менш ніж за місяць став відомим в усьому світі. А все — завдяки TikTok і матроській пісні «Soon May the Wellerman Come», написаній ще у ХІХ столітті. Кавер Еванса на неї переглянули понад 8 мільйонів разів. А сам хлопець уже звільнився з пошти й підписав контракт із лейблом.
«Soon May the Wellerman Come» — це приклад шанті (shanty/chanty), жанру матроської пісні, яку виконували моряки на торгових суднах. Особливість шанті — чіткий ритм і повторювані рядки. Це дозволяло матросам синхронізувати свої дії — наприклад, під час розправляння вітрил. Не менш цікава й історія саме цієї пісні.
У 1823 році троє англійців: Джозеф Брукс і брати Джордж та Едвард Веллер — мігрували до австралійського Сіднея та за 10 років заснували компанію з морських перевезень «Брати Веллер» («Weller Brothers»). Вона першою почала постачати продовольство до Нової Зеландії й фактично заснувала там першу постійну колонію Отакоу. До речі, зараз на її місці розташоване місто Данідін, яке минулого року стало відомим як місто з найбільш похилою у світі вулицею.
Шанті виконували моряки на суднах, щоб задати робочий ритм
Фото:W. Symons / Wikimedia Commons
«Брати Веллери» експортували не лише поширені на той час «цукор, чай та ром», які згадуються в шанті. У штаті Новий Південний Уельс, де й розташовується Сідней, в ХІХ столітті процвітав китобійний промисел. Про це згадується і в пісні: «When the tonguin’ is done» означає видалення підшкірного жиру в китів, м’ясо яких потім продавали.
Китобійний промисел у Новій Зеландії існував аж до 1960-х. А бізнес Веллерів, однак, зазнав невдачі. Нова Зеландія на той час не була британською колонією (сталося це вже у 1840 році), і торгівлю з нею обкладали великими податками. Торговці, зрештою, збанкрутували, а скуплені ними землі конфіскувала британська корона.
Історія братів Веллерів збереглася в шанті «Soon May the Wellerman Come», в якій ліричний герой Wellerman, схоже, є одним із працівників компанії. У ній ідеться про корабель «Billy of Tea», який 40 днів «чи навіть більше» намагається зловити нездоланного кита, тоді як «веллермен» підбадьорює своїм співом екіпаж.
Як текст пісні зберігся до наших днів — ще одна загадкова історія. Джон Арчер, засновник сайту про новозеландські народні пісні Folk Song, знайшов першу згадку про неї в сіднейській газеті The Bulletin у 1904 році. Ймовірно, до того часу її передав своїм нащадкам один із моряків, який працював на Веллерів у 1830-х. А після цього пісня, схоже, стала відомою завдяки збірці «Пісні молодої країни», виданої в Англії у 1972 році.
Тікток Нейтана з кавером Soon May the Wellerman Come спричинився до цілої хвилі відео з виконанням цього та інших шанті, що у ЗМІ назвали «шантітоком». TikTok, серед іншого, дозволяє користувачам записувати віртуальні дуети — і в соцмережі з’явилися сотні роликів, де користувачі підспівують Евансу або акомпанують йому музичними інструментами.
На хвилі «шантітоку» Google повідомив про рекордне зростання пошукових запитів «sea shanty». Spotify навіть створив окремий плейлист із шанті — туди, зокрема, увійшла і «Soon May the Wellerman Come» у виконанні бристольського гурту The Longest Johns. Популярною на сервісі стало й виконання пісні новозеландського гурту Wellington Sea Shanty Society (виявляється, і такий є). Та що там — навіть ведучий вечірнього шоу на американському телеканалі CBS Стівен Кольбер доєднався до флешмобу.
А втім, коли «Soom May the Wellerman Come» несподівано стала популярною, історики й оглядачі звернули увагу на те, як вона відображає британське колоніальне минуле. Згадані в шанті «цукор, чай і ром» — це товари, які привозили з так званого «трикутника торгівлі», в якому працювали завезені з Африки до Північної Америки й Карибських островів раби. Оглядачі навіть зауважують схожість пісень рабів із шанті — можливо, останні саме й виникли внаслідок взаємодії рабів та моряків.
У розмові з BBC Еванс говорить, що почав знімати тіктоки на шанті ще в липні 2020-го. Перше відео зібрало понад мільйон переглядів, і відтоді його просили виконувати інші матроські пісні. Але найбільше вистрілила саме «Soon May the Wellerman Come». «Узагалі шанті співали моряки, щоб підтримувати робочий ритм. Тож, може, річ у тім, що пісню можуть виконувати всі, не обов’язково вміти співати, слова прості, а суть — у ритмі й голосах», — так шотландець пояснює популярність тіктоку.
Але, можливо, річ і не лише в цьому. «Якби не TikTok, мені було б нудно, і я б боявся замкнутого простору», — говорив Еванс в одному з інтерв’ю. А в іншому — згадував, що співання шанті для нього є «доволі терапевтичним». «Шантіток» об’єднав сотні, якщо не тисячі різних людей по всьому світу, спонукаючи їх підспівувати пісні з позаминулого століття.
22 січня тіктокер із Шотландії повідомив, що підписав контракт із британським лейблом Polydor Records, який є частиною Universal Music Group. Переспів «Soon May the Wellerman Come» став його першим професійним синглом. «Ця історія показує, що може статися все, що завгодно, і що на обрії завжди майорить щось хороше. Якщо ти не здаєшся, то твої зусилля виправдають себе», — каже Еванс, який для розвитку музичної кар’єри звільнився з пошти.
Джерело