Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови найчастіше скаржаться, що сайти інтернет-видань та інтернет-магазинів не мають української версії. Про це омбудсман Тарас Кремінь повідомив 23 січня в Facebook.
Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови з 16 січня отримав 195 скарг про порушення статті 30 закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Найбільша кількість – з Києва та Київської області (74), найменша – з півдня та сходу України. Львів’яни надіслали 17 звернень, одесити та харків’яни – по 12.
«Більшість із них стосувалися відсутності української версії сайтів інтернет-видань та сайтів інтернет-магазинів (117), про порушення своїх прав у сфері обслуговування заявили 34 громадянина, щодо розміщення зовнішньої реклами недержавною мовою – 25, порушення мовного законодавства в галузі освіти – 4, використання посадовими особами органів державної влади та органів місцевого самоврядування недержавної мови під час виконання своїх обов’язків – 3», – розповів пан Кремінь.
Телефоном за консультаціями до Секретаріату звернулося близько 50 осіб.
«Громадяни, серед іншого, просять роз’яснити, чи зобов’язані представники сфери обслуговування надавати інформацію про товари та послуги недержавною мовою на прохання споживача. Тож, звертаємо увагу, що відповідно до Закону, на прохання клієнта, його персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою, окрім державної, лише у випадку, якщо це прийнятно для обох сторін. Таким чином, ніхто не може зобов’язати фармацевта чи продавчиню обслуговувати клієнтів недержавною», – додав Тарас Кремінь.
Як писав ДМ, в Україні з 16 січня 2021 року сфера обслуговування повністю перейшла на українську мову. В Україні запустили інформаційну кампанію щодо переходу сфери обслуговування на українську мову, у межах якої створили серію відеороликів з українськими зірками. Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь розповів, що споживачі, яких відмовилися обслуговувати українською мовою, можуть протягом шести місяців подати йому скаргу.
Нагадаємо, Верховна Рада 25 квітня 2019 року ухвалила в другому читанні та в цілому законопроект «Про функціонування української мови як державної». Закон підтримали 278 нардепів. Президент України Петро Порошенко 15 травня підписав цей закон. 16 травня його опублікували в газеті «Голос України».
Згідно з документом, єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова, її статус як єдиної державної мови зумовлений державотворчим самовизначенням української нації. Цей закон також регулює функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя по всій території України.
Міфи та правду про «репресивність» українського законодавства, «мовні патрулі», штрафи та «утиски російськомовних» — читайте тут.
Європейська комісія «За демократію через право», більше відома як Венеціанська комісія, дійшла висновку, що Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» не витримує балансу між захистом української мови та гарантуванням прав мов меншин.
У червні 2019 року стало відомо, що до КС звернувся 51 нардеп із вимогою визнати закон про мову неконституційним. Серед нардепів-підписантів — Нестор Шуфрич, Євгеній Мураєв, Наталія Королевська, брати Добкіни, Тетяна Бахтєєва, Вадим Новинський, Юрій Бойко, Олександр Вілкул, Сергій Ківалов тощо. На думку підписантів, закон про українську мову начебто порушує конституційне право громадян на використання рідної мови, створює атмосферу нетерпимості до мовного різноманіття у багатонаціональній Україні. 3 листопада 2020 року Велика палата Конституційного Суду України розглянула подання щодо відповідності Конституції України закону про мову, проте рішення не ухвалила.
Фото: Тарас Кремінь / Facebook