В чому полягає небезпека?
Британські вчені з’ясували, що він пригнічує життєдіяльність грибів Candida. В Ірані виявили ефективність граната щодо стрептококів, золотистого стафілокока і ряду інших бактеріальних мікроорганізмів. Тобто, він ефективний при лікуванні гінгівіту і стоматиту, допомагає при пневмонії або важких кишкових інфекціях.
Середній плід важить 350 грам. У ньому 288 калорій, 14 г клітковини, 6 г білка, 60% від рекомендованої добової потреби вітаміну С, 72% вітаміну К, 32% фолієвої кислоти, 24% калію – головного «сердечного» мікроелемента. У менших кількостях він багатий вітамінами групи В, кальцієм і фосфором.
Вітамін C – головний вітамін пандемії: сильний антиоксидант, зміцнює імунітет, розріджує кров і підтримує здоров’я внутрішньої оболонки артерій. Вітаміни групи В важливі для злагодженої передачі нервово-м’язових сигналів і профілактики захворювань з боку травної системи. Фолієва кислота відповідає за процеси ділення клітин, що особливо важливо жінкам в період вагітності, а також для відновлення організму після важких травм або хірургічних операцій.
Дієтолог Наталія Самойленко повідомила, що тим, хто страждають на анемію, гранат підніме рівень гемоглобіну. Але людям зі зниженим тиском краще від них відмовитися. У період загострення хронічних захворювань травного тракту він теж шкідливий: кісточки ще більше дратують слизову шлунка, підвищується секреція соляної кислоти. Гранат багатий дубильними речовинами, що сповільнюють моторику травного тракту, його не варто їсти при запорах. Щоб не викликати розвиток карієсу, після їжі рекомендується випити до склянки води або прополоскати рот.
Джерело