Новий епізод подкасту «Я і воно: як пережити онко» присвячений дуже поширеному побічному явищу під час лікування раку — поганим венам у пацієнтів. Венозна система страждає й від оперативних втручань, і від супутніх захворювань і побічних ефектів хіміо- та гормональної терапії.
Які хіміотерапевтичні препарати вважаються найбільш агресивними, через що може виникнути ризик кровотеч, що робити з флебітом (запаленням венозної стінки), як діяти, якщо препарат потрапив не в вену, а під шкіру або в шкіру, і виникло запалення (це називається екстравазація), або якщо є ризик тромбозу? Коли варто ставити порт, які є ризики під час його встановлення та використання? Про все це розповідає Олександра Степанова, онкологиня, реабілітологиня, кандидатка медичних наук, завідувачка відділення реабілітації московського Центру діагностики та реабілітації «Восстановление».
Слухайте цей епізод на Castbox, Soundcloud, Apple Podcasts, Google Podcasts і YouTube.
Що таке тромбоцитопенія й коли вона виникає
Тромбоцитопенія з’являється, коли в крові знижується кількість тромбоцитів (нижче 150⋅10⁹/л), цей стан супроводжується підвищеною кровоточивістю і проблемами з зупинкою кровотеч. Тромбоцитопенія виявляється під час вживання хіміотерапевтичних препаратів, із кожним новим курсом її важкість може зростати.
Ризики тромбозу і як йому запобігти
Коли число тромбоцитів, навпаки, зростає, є ризик тромбозу — швидкість кровообігу сповільнюється, згортання крові підвищується. Серед препаратів, які можуть призвести до тромбозів, наприклад, тамоксифен, антиангіогенні препарати (бевацізумаб, талідомід); фактор ризику — тривале вживання дексаметазону і преднізолону, еритропоетину (призначають для підвищення гемоглобіну).
Тромбоемболічні ускладнення, важкі ураження венозної системи, — друга за частотою причина смертності в онкопацієнтів. Ризики зростають у лежачих пацієнтів після масивних операцій (особливо на малому тазі, на кістках, на черевній порожнині), за ураження хребта, якщо розвинулася анорексія та кахексія.
На тромбози часто страждають пацієнти з ожирінням, варикозом нижніх кінцівок, на тлі зневоднення. Ризик тромбозів зростає в людей похилого віку.
Для профілактики застосовують механічні засоби, скажімо, компресійні панчохи. Застосовують бинтування ніг — це покращує венозний відтік. Призначаються антикоагулянти (антитромботичні засоби) для профілактики тромбозу після операцій.
слухайте також
🎧 Операції з пересадки лімфовузлів, або Як вилікувати лімфостаз і поліпшити якість життя
Що таке флебіт і як його лікувати
Запалення венозної стінки — флебіт — може викликати введення цитостатика (група протипухлинних препаратів). Біль може виникнути в момент введення препарату, але й упродовж декількох наступних днів. Деякі судини під час лікування гинуть, тому найчастіше для збереження вен рекомендують поставити венозний порт.
Місцеві засоби — крем, гель — під час лікування флебітів поглинаються неглибоко, тому нерідко їх поєднують з таблетками-венотоніками, ліками, що поліпшують кровообіг.
Іноді під час введення хіміотерапевтичні препарати можуть випадково потрапляти під шкіру або в шкіру. Це викликає запалення — екстравазацію.
За типом пошкоджувальної дії всі ХТ-препарати поділяються на шкірно-наривні (наприклад, доксорубіцин, вінбластин, таксани тощо); подразнювальні (цисплатин, карбоплатин, етопозид тощо) і не шкірно-наривні (циклофосфамід, метотрексат, гемцитабін тощо).
Важливо, щоб пацієнт стежив за своїми відчуттями. Якщо виникли симптоми запалення, необхідно відразу повідомити про це медперсоналу. Як правило, тоді призначаються антигістамінні препарати (препарати від алергічних реакцій), може накладатися компрес, місцево призначаються нестероїдні протизапальні препарати (мазі з умістом дексаметазону, гідрокортизону).
Для лікування може застосовуватися лазерна та магнітотерапія. Вона знімає біль, набряк, запалення, покращує загоєння тканин.
Підвищити тонус вен можна за допомогою вітаміну К (сприяє запобіганню ламкості дрібних судин), вітаміну С, венотоніків у таблетках, а також фізичного навантаження й повноцінного харчування.
Коли є показання до встановлення венозного порту
Встановлення порту — це мініоперація, тому щодо цієї маніпуляції можуть бути протипоказання, наприклад, низькі лейкоцити, тромбоцити, ознаки інфекції з підвищеною температурою. Рішення про встановлення ухвалює лікар.
Промивати порт потрібно після кожного введення препарату та після забору крові. Порт може стояти роками. Для профілактики його промивають раз на два-три місяці. Для цього слід використовувати голки Губера. Навіть пацієнтам у ремісії порт зберігають ще впродовж двох-трьох років.