Археологи показали найбільшу золоту знахідку на Закарпатті

Це — нашийна прикраса торквес, вагою 544 г Українські археологи показали нашийну прикрасу, вагою 544 г, яка стала найбільшою золотою знахідкою Закарпаття. Про це повідомив завідувач Археологічною музею ім. проф. Е. Балагурі Ужгородського нацуніверситету Володимир Мойжес, передає Укрінформ.“Нашийна прикраса — торквес, вагою 544 г був знайдений у Малокопанському сакральному комплексі. Вміст золота у виробі складає 94,52%, Проведений аналіз дозволяє припустити, що для його виготовлення було використане трансільванське та уральське золото. Наразі цей торквес як окремий артефакт є найбільшою золотою знахідкою на Закарпатті», — зазначив він.

Фото з архіву Володимира Мойжеса
При цьому вчений додав, що торквес складається із чотирьох сплетених золотих прутів діаметром 9-10 мм, а всередині міститься ще один, але тонкий. Кінцівки прикраси мають заокруглену форму.

Фото з архіву Володимира Мойжеса

Фото з архіву Володимира Мойжеса

Фото з архіву Володимира Мойжеса
За його словами, унікальну знахідку вдалося виявити під час дослідження дакійського сакрального центру в Малій Копані. Втім прикрасу відкопали не суцільною – вона складалася із декількох частин, бо була раніше порубаною. Учені пояснюють це тим, що на місці її знайдення колись проводилися обряди поховання.

Фото з архіву Володимира Мойжеса
“Торквеси не стільки визначались функцією прикраси, скільки підкреслювали соціальний статус власника. Зокрема, на це вказує знаменита мармурова статуя, що зберігається у Капітолійському музеї «Помираючий галльський вождь» (копія бронзового зображення вилитого за наказом пергамського царя Аттала І у 230-220 рр. до н.е.) До речі, торквес «Помираючого галла» найбільш подібний до знайденого нами у Малій Копані. Отже, він міг бути атрибутом вождя», — доповнив археолог.

Фото з архіву Володимира Мойжеса
Наразі золота прикраса знаходиться у фондах Закарпатського обласного краєзнавчого музею.Раніше повідомлялося, що в Ужгороді археологи знайшли рідкісну європейську монету, якій близько 1000 років. Денар був викарбуваний в королівстві хорватів та угорців за часів правління короля Кальмана (Коломана І).