18 січня, напередодні дня Хрещення Господнього, віряни східного обряду відзначають Водохресний святвечір. Це вечір-приготування перед великим православним святом, і воно має свої правила та заборони. Традиції на Голодну кутю Переддень Водохреща називають Святвечором або Голодною кутею. Готували здавна всього сім страв: рибний борщ, суп або галушки, смажена риба, капуста, горох, кутя та узвар. Страви робили не у великих горщиках, а в маленьких – в горщатах. Протягом всього дня заборонено їсти – варто дотримуватися суворого посту. За стіл можна сідати з появою вечірньої зорі. До того ж цього дня не обов’язково готувати саме 12 страв, однак кількість їх має бути непарною. Надвечір після трапези заведено йти до церкви. Богослужіння закінчується освяченням води. Вода, освячена в надвечір’я Богоявлення – «вечірня вода» – вважалася святішою, ніж на Водохреща, і вона «згидлива на всяке лихо». У давнину в переддень Водохреща християни святили у церкві посуд – перед цим вони квітчали його – різним оздобленням. Зазвичай це був «безсмертник» або сухі васильки – «щоб Бог милував від злої напасти». Раніше, після освячення священником води, люди несли її у свої домівки. Батькові ж прийнято було брати посудину зі свяченою водою і кропилом кропити усіх присутніх у хаті, примовляючи: «Дай Боже, і на той рік діждатися». Також кропили господарство та худобу. У вечір перед Водохрещем заведено запалювати ладан, або інші трави чи зілля, які очищують повітря від нечисті. Існував також ще звичай малювати на дверях та вікнах хрестики, які були захистом для домівки та оберігали від нещасть. Колись у давнину такі хрестики робили із соломи, а згодом почали вирізати з паперу, потім малювали їх крейдою. Такі хрестики повинна була мастити господиня або старша дочка, щоб зберегти будинок від нечистої сили. Якщо говорити про західну Україну, то гуцули перед святом розпускають весняний сніп, який заносять до хати ще на початок новорічно-різдвяних свят. З нього робили різні перевесла, обв’язували фруктові дерева в саду, щоб плоди добре росли та вся сім’я жила в достатку. Що заборонено робити у переддень Водохреща Традиційно, як і перед кожним великим православним святом, на Голодну кутю є свої заборони. Не варто виконувати важку роботу по дому, пити спиртне та їсти не пісні страви. Також варто уникати сварок та криків, думок про погане. До того ж суворо забороняється прати перед Водохрещам (і на Водохреща також) – щоб не оскверняти воду. Не варто цього дня і плакати – краще думати про приємне та радісне. Вважається, що пролиті сльози можуть накликати біду на весь рік. У цей день у незаміжніх дівчат ще є шанс поворожити на судженого і дізнатися свою долю, оскільки після Хрещення гадати суворо заборонено. Ворожать не тільки незаміжні, можна поворожити та попросити відповіді на хвилюючі питання. Однак церква не схвалює такий спосіб дізнатися свою долю. До Святвечора обов’язково потрібно прибратися в будинку, бо на наступний день настає велике свято і зустрічати його в брудному будинку дуже погано. А ось хорошим знаком служило, якщо в цей день молодь домовляється про весілля. До того ж у старовину вважали, що та людина, яку в цей день хрестять, буде щасливою все життя. Цей день варто провести у спокої, гармонії – не сваритися, не ображатися. Народні прикмети на 18 січня У давнину на Святвечір було багато цікавих прикмет, вірувань, наприклад, якщо у водохресну ніч вийти на вулицю і помолитися відкритому небу, попросити якесь бажання, то воно обов’язково здійсниться, адже ця ніч вважається богоявленою. Також, щоб зберегти красу і молодість шкіри, у Водохресний Святвечір дівчата вмиваються снігом. За погодою на Святвечір передбачали, яким буде наступний рік: Якщо ввечері мете заметіль і дме сильний вітер – буде дощове і холодне літо. А ось якщо вдарять сильні морози – то рік буде дуже врожайним і успішним. У Святвечір сняться віщі сни, тому обов’язково запам’ятайте, що вам снилося.
Водохресний Святвечір або Голодна кутя: Традиції та особливості святкування 18 січня в Україні
