Пригальмуйте, вас знімає неприхована камера: Як в Україні наводять лад на дорогах і чому це не працює
Упродовж півроку в Україні було запроваджено систему фотофіксації порушень ПДР, а також низку нових норм для пішоходів та автомобілістів
14:2618.01.2021
Твитнуть
Упродовж півроку в Україні було запроваджено систему фотофіксації порушень ПДР, а також низку нових норм для пішоходів та автомобілістів
Безпека у сфері дорожнього руху була і залишається однією з найболючіших тем для України. Смертність на дорогах величезна — з 1991 року в ДТП загинуло понад 175 тис. осіб, травм зазнали понад 1,2 млн осіб. Виною є низька культура поведінки водіїв і пішоходів та, звичайно, недосконале законодавство. За проблему взялися серйозно, з середини 2020 року впроваджено систему автофіксації порушень ПДР і низку інших норм, покликаних навести лад у цій сфері. У тому, наскільки вони ефективні, розбиралося 112.ua.
Камери фотофіксації порушень ПДР
Систему автоматичної фото- та відеофіксації порушень ПДР намагалися запустити з 2016 року і навіть встановили кілька камер у Києві в межах пілотного проекту, але прогалини в законах запустити систему не дозволили. Для того, щоб внести всі необхідні зміни, знадобився час. Система почала функціонувати 1 червня 2020 року. Камера фіксує перевищення швидкості тим чи іншим автомобілем, робить знімок номерного знака порушника, відправляє його до центру обробки даних патрульної поліції. Там інформацію розглядають поліцейські, які в реєстрах знаходять всю необхідну інформацію для накладення штрафу. Далі штраф надсилають водієві. Фактом порушення є перевищення встановлених обмежень швидкості більш ніж на 20 км/год.
Як розповіли 112.ua у патрульній поліції, з 01.06.2020 по 28.12.2020 року поліцейські винесли 1 201 219 штрафів за порушення, зафіксовані в автоматичним режимі.
«Згідно з даними роботи системи, найбільша зафіксована швидкість руху становить 240 км/год. перевищення встановлених обмежень швидкості більш ніж на 50 км/год тягне за собою накладення штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходу громадян (510 гривень). А найбільшу кількість порушень зафіксовано на трасі Київ — Одеса», — кажуть у патрульній поліції.
Станом на сьогоднішній день 45 камер працюють у Києві та області, а також ще 3 — у Львівській області: «Державне агентство автомобільних доріг закупило ще 220 комплексів автофіксації порушень ПДР для розміщення їх у місцях концентрації ДТП та на аварійно-небезпечних ділянках доріг загального використання державного значення (трасах)», — додали в патрульній поліції.
При цьому в МВС стверджують — за п’ять місяців роботи камер на 30% знизилася кількість порушень ПДР, зафіксованих в автоматичному режимі: «Маємо стійку тенденцію до зниження швидкісного режиму», — говорить міністр МВС Арсен Аваков.
Поки камери реєструють тільки перевищення швидкості, але з часом в автоматичному режимі фіксуватимуть ще й проїзд на заборонний сигнал світлофора, порушення правил зупинки і стоянки, порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, порушення заборони виїзду на смугу зустрічного руху, порушення правил руху через залізничний переїзд, порушення заборони рухатися тротуарами або пішохідними доріжками.
Плюси і мінуси фотофіксації порушень ПДР
Попри очевидні плюси такої системи ми всі живемо в Україні і прекрасно знаємо, що диявол криється в дрібницях.
«Ефективність системи фотофіксації порушень ПДР, порівняно з патрулем, який сидить із радаром в кущах і набиває власні кишені, набагато вища. Зменшення людського фактора в цьому питанні — позитивний прорив, сильно знижується можливість зловживань. Але є і мінуси, наприклад, хто і як визначає місця встановлення камер? Визначають місцеві чиновники за погодженням із поліцією. А тут вже втручається той самий людський фактор», — говорить адвокат Максим Борисов.
За його словами, така практика недосконала: «Що роблять люди, які визначають місця встановлення камер? Вони беруть місце, наприклад, низ пагорба, безпідставно знижують там швидкість зі 110 до 50 км/год і таким чином ловлять «порушників». Ефективність такої діяльності нульова. Штрафи отримують люди, які фактично нічого не порушували, вони їхали зі своєю швидкістю, нормальною для такого типу дороги, і їх змусили перевищити швидкість. Вони стають порушниками, тому що комусь наснилося поставити там камеру», — розповідає Борисов.
Недосконала, за його словами, і законодавча база щодо притягнення до відповідальності осіб, які вчинили правопорушення.
«Відповідати повинна людина, яка сидить за кермом. Штрафи приходять на власника автомобіля. Це не правильно, відповідати повинен той, хто порушив, а не власник. А як встановити, хто був за кермом, прописати процедуру повинні в МВС. У нас індивідуальна юридична відповідальність, й одна людина не може відповідати за вчинення правопорушення з боку іншої людини. Наприклад, у Німеччині у разі заперечень експертиза встановлює, хто був за кермом», — зазначає адвокат.
Окремим, за його словами, залишається питання використання коштів, отриманих у вигляді штрафів. Як зазначалося раніше, закуповує камери Держагентство автомобільних доріг, а власники доріг і місцеве самоврядування впроваджують комплекси автофіксації.
«Інформації про те, куди йдуть гроші, мені знайти не вдалося. Хотілося би, щоб вона була більш відкритою, ніж абстрактне формулювання «гроші в казну». Адже цілком ймовірно, що частина з цих грошей, отриманих від сплати штрафів, йде приватним структурам, які беруть ці кошти за встановлення й обслуговування камер», — говорить Максим Борисов.
«Мертві» норми
Наприкінці 2020 року також набули чинності зміни до ПДР, які повинні зробити ще трохи безпечнішими дороги для всіх учасників дорожнього руху.
Всі пасажири в таксі повинні бути пристебнуті, пішоходи повинні рухатися вздовж доріг і трас у темний час доби в одязі зі світловідбивними елементами, а номерні знаки автомобілів повинні бути чистими і без зайвих елементів. Здавалося б, що тут не так?
Згідно з даними патрульної поліції, в Україні за 11 місяців 2020 року винесено понад 344 тис. постанов про накладення штрафів за порушення правил користування ременями безпеки, і 176 тис. штрафів отримали пішоходи за перехід у недозволеному місці та невиконання інших правил дорожнього руху.
«Інформуємо, що окремий облік винесених постанов за порушення правил носіння світловідбивних елементів пішоходами і використання пасажирами ременів безпеки не ведеться», — розповіли в патрульній поліції.
«У нас є велика кількість «мертвих норм», зокрема і прохід пішохода на заборонний сигнал світлофора, перетин пішоходом вулиці в недозволеному місці, ніхто не стежить, щоб пішоходи дотримувалися правил, тобто культуру пішоходів у нас нівельовано. У цьому питанні радше діє природний відбір», — коментує адвокат.
Всі нововведення та ініціативи, безсумнівно, необхідні. За своїм духом вони дійсно покликані гарантувати безпеку громадян і скоротити смертність на дорогах. Але виконання, а іноді і сама буква закону не завжди відповідають заявленим високим ідеалам. Є над чим працювати.
#штрафи за порушення ПДР
#ПДР
#зміни в ПДР
#поліція
Джерело:
112.ua