Купатися чи ні на Водохреща: яка позиція українських церков та що кажуть лікарі

Купатися чи не купатися. Питання ці для тих християн, які живуть за юліанським календарем, стають особливо актуальні напередодні Водохреща – 19 січня. Бо якщо моржувальники-практики лише дбають про свій імунітет, то деякі миряни вірять, якщо пірнути в ополонку, то йорданська вода змиває гріхи й зцілює на весь рік. Так це чи ні – позицію двох українських церков – греко-католицької та помісної православної, а також – у лікарів – дізнавалася Леся Головата.

В Україні справжні хрещенські морози, на вулиці -17. І якщо для більшості це причина вдягнути на себе все найтепліше, то є люди, які навпаки роздягаються і пірнають у воду.

«Розігріваєшся трохи перед тим, як заходити у воду, і контролюєш своє дихання. Головне – щоби не збивалося дихання», – каже моржувальниця Анна Манухіна.

Як це недужати – айтішниця Анна Манухіна вже забула. Вісім років тому вона вперше занурилася в крижану воду за температури -15, і відтоді моржує за будь-якої погоди.

«Один раз на тиждень точно. Інколи два рази на тиждень. Якщо я бачу десь якусь водойму взимку, то обов’язково купаюсь. Я стала менше мерзнути, це дуже класні відчуття. Раджу спробувати», – розповідає Анна.

До дебютного пірнання в скутий кригою Дніпро наша знімальна група зовсім не готова, тож на заклик Анни відгукуються такі самі морозостійкі друзі. Досвідчені моржувальники піклуються про свій імунітет, тому зазвичай не шукають особливих дат для купелі. Хоча однієї – Водохреща – намагаються уникати.

В Україні лише від початку 90-х років, 19 січня, на свято Хрещення Господнього за юліанським календарем, після освячення води у водоймах — – віряни масово купаються в ополонках.

«Порфирія Іванова вчення було розвинуте в 80-90-х роках – обливання, ці такі процедури моржування. вони інтегрувалися в наше християнське життя», – каже Митрополит ПЦУ Олександр Дробинко.

А більшість мирян вірять, що цілюща йорданська вода змиває всі гріхи. Але щонайменше дві українські церкви – греко-католицька та помісна православна це спростовують.

До такого ритуалу церкви не заохочують, але й не забороняють парафіянам занурюватися. Не раз пірнав у ополонку спільно з армійцями греко-католицький єпископ Степан Сус, бо від початку російсько-української війни – служив військовим капеланом. Завдяки цьому ритуалу, вважає владика, можна навертати до християнства тих, хто вперше перехрестився. Особливо – молодь.

«Під час своєї коротенької проповіді перед зануренням я кажу – всі ми ходимо в спортзал для того, щоби накачати своє тіло, дбаємо про своє тіло, хочемо, щоби воно було сильним. але теж є душа, церква – це є такий духовний спортзал», – розповідає єпископ УГКЦ Степан Сус.

Обидва єпископи в один голос закликають людей зважати і на пандемію COVID-19.

«Цього року звичайно Церква заохочує відмовитися від будь-яких скупчень людей, тому що є такі обставини, ми всі розуміємо, що треба бути обережним, щоби після таких купань потім не була більша кількість хворих на коронавірус», – зазначає єпископ УГКЦ Степан Сус.

Також радять об’єктивно оцінювати свій фізичний стан.

У лікарів – позиція непохитна. Такий одноразовий температурний стрес не те що не оздоровить, а лише зашкодить тим пірнальникам, хто попередньо не готувався або ж страждає на хронічні недуги. І чим нижча температура повітря – тим вищі ризики для здоров’я.

«Після Водохреща збільшується кількість інфарктів, інсультів, загострення серцево-судинних захворювань, а також – підвищується кількість пацієнтів, які звертаються до лікарів із гострими бронхтіами та пневмоніями. Тому ми бачимо реальні ризики ось такого необдуманого використання традицій», – каже президент українського медичного клубу, сімейний лікар Іван Сорока.

Відраджує Іван Сорока і тих, хто про COVID-19 знає не з чуток – щоб уникнути медичних ускладнень.

Щоби не вводити у спокусу, в деяких регіонах, зокрема на Львівщині та Черкащині, місцева влада заборонила рубати ополонки для масових купань.

Леся Головата та Анна Кудрявцева, «5 канал»