Ведмеді, комендант і поліція. Усе це — герої цьогорічного свята Маланки у Красноїльську на Буковині. Щороку місцеві, разом із туристами, влаштовують видовищні святкування щедрого вечора та нового року за старим стилем. За давніми традиціями перевдягаються у класичних маланківських персонажів та сучасних героїв. Як святкують цього року, в умовах карантину:
Цими днями Красноїльськ традиційно маланкує. До вервиці гостей місцеві вже звикли. Та перш ніж в’їхати до селища – гості мають подолати 6 своєрідних блокпостів.
«Зупиняти і брати гроші. Всі торгуються. Є мажори і дають. А є наглі – і їдуть у блокпост і все ламають», — розповідає «поліціянт» Михайло Істратій.
Здавна тутешнє свято зберігає автентичність і не втрачає оригінальності. Яскраве дійство, галас, незвичні персонажі з танцями і співами.
«Супер традиція, щороку приїжджаємо, нам це подобається. Маму привожу, вона звідси родом», — каже відвідувач свята Маланки Руслан Москалюк.
«Вперше тут, і чого ми тут не були раніше. Побачив дітлахів, які мавпують старших. У них точно іскра є – що коли виросту, то стану маланкарем», — зауважує турист з Івано-Франківська Назар Днесь.
У селищі є 5 різних хуторів. На кожному — своя Маланка. У театралізованих гуртах від 20-ти до 50-ти персонажів. На вулиці вони виходять іще на Щедрий вечір. Святкують — усю ніч. А на Старий Новий рік усі традиційно зустрічаються на центральній площі. Дорогою віншують добрих ґаздів.
Образи у цьому обряді незвичні. Кожен персонаж має свої обов’язки.
А ведмеді тут бувають різні: у хутрі чи в соломі. Дві доби носити на собі важкий костюм не кожному під силу.
«Важко, треба косити, потім куртку одягати, дуже важко. Важкий, понад 100 кг», — переконує «Ведмідь» Михайло Урсакій. Дорогою до центру села відбуваються короткі мізансцени – боротьба, вигуки, погрози і викуп. Учасники гуртів запевняють — шкоди нікому не роблять.
По дорозі віншують усіх перехожих. Не відмовляють жодному господарю — завітати на його обійстя. Для кожного ґазди — це велика честь прийняти таких гостей. Вважається, що рік буде щасливий.
«Сто двісті людей заходять у подвір’я, там вже столи – ніби 10 весіль в одному», — дивується турист із Коломиї Арсен Малащук.
Особливе значення має плуг. Він є у кожному гурті. Тягнуть його два бички. Так вони ніби прокладають борозну в нове життя у новому році.
«Ми приходимо і традицію підтримуємо, і внуки навіть наші дивляться на українські Маланки», — каже відвідувачка Тетяна Гаврилюк.
Коли з усіх кутів села зберуться Маланки — влаштовують масове дійство на площі. І кожен колектив отримує нагороди — за участь та ініціативу.
«Я говорю у масці, бо ковід. У нас молодь закордоном, а на зиму приїжджають додому на Василія», — пояснює селищний голова Красноїльська Степан Драгун.
Красноїльці кажуть — у них у кожній хаті шанують свято Маланки. Старожили передають звичаї молодим.
Анатолій Никифоряк, Максим Шварцман, Чернівці, «5 канал».