Старий Новий рік: Що це таке і навіщо його святкувати

У ніч з 13 на 14 січня в Україні та інших країнах колишнього СРСР неофіційно святкують Старий Новий Рік – історичний феномен, що виник унаслідок зміни літочислення. Для когось – це привід повторити новорічні свята, приготувати салат з майонезом і випити шампанське (тим більше, що 14 січня цього року припадає на четвер – це вже майже кінець тижня), а хтось взагалі не здогадується, що це за день і в чому його сенс. Якщо належите до останніх, вам точно потрібно прочитати це текст.

Чому Новий рік старий
Старий Новий рік отримав саме таку назву через те, що раніше свято відзначали саме в цей день – за Юліанським календарем (за старим стилем).

У 1918 році в Росії Рада Народних Комісарів вирішила перейти на загальноєвропейський Григоріанський календар. Перехід на Григоріанський календар здійснили в УНР з 16 лютого 1918 року – цей день стали вважати 1 березня 1918 року. Розбіжність календарів у XX і XXI століттях становить 13 днів. Історія Старого Нового року пов’язана зі спробами більшовиків перейти на Григоріанський календар, що намагалися зробити ще з 1917 року.

У ніч з 13 на 14 січня 1919 року з’явився привід відзначити Старий Новий Рік. У той час старий стиль ще використовували в церкві, тому не до кінця забули. Традиція святкувати Старий Новий рік налічує вже понад 100 років.

Традиція зустрічати Старий Новий Рік збереглася не тільки в колишніх країнах СНД, а й у Сербії (там це свято називають «Мале Різдво» або «Сербський Новий Рік»), Чорногорії (місцеві жителі називають його «правильний Новий Рік»), Македонії, деяких німецькомовних кантонах Швейцарії.

Традиції святкування
Двічі святкувати Новий рік стали також через те, що він слідує після Різдва, 7 січня. Також у православній церкві на григоріанський Новий рік припадає Різдвяний піст, що виключає щедрі застілля та розваги. Для багатьох віруючих Старий Новий рік має особливе значення, оскільки від душі його відсвяткувати вони можуть лише після закінчення Різдвяного посту: вже можна накривати «багатий» стіл із м’ясними стравами.

В Україні, Білорусі в цей день також відзначають Щедрий вечір, який включає в себе святкування, гуляння і ворожіння.

На вечерю рекомендують приготувати пироги і млинці, вареники, блюдо зі свинини, щедру кутю. Після вечері прийнято у всіх просити прощення за можливі образи, щоб зустріти Новий рік у злагоді.

На святковий стіл не готували птицю або рибу, щоб щастя не полетіло або не попливло.

Однією з традицій свята також було ворожіння. Передбачення цієї ночі вважалися найбільш правдивими. Уві сні нібито можна було побачити майбутнього чоловіка, якщо перед сном розчесати волосся і покласти гребінь під подушку. Лягаючи спати, дівчата промовляли слова: «Суджений-ряджений, прийди мені голову розчесати».

Також старому Новому році передує свято Маланки (або ще Меланки). 13 січня святкування починалося з ранкового обходу дворів, коли діти вітали, бажаючи усіляких благ, – «меланкували», а ввечері такий обряд здійснювали дівчата, співаючи щедрівки, – щедрували. Також одна з популярних традицій на Маланки – ворожіння на варениках. За начинкою вареників можна було зрозуміти, що чекає в новому році.

Ще свята в цей день
14 січня ще святкують день Святого Василя, архієпископа Кесарії Каппадокійської. Напередодні дня Святого Василя прийнято щедрувати, а на Василя засівають. Перший посівальник на Новий рік, як правило, приносить до оселі щастя.

Щедрувальники можуть не тільки співати, танцювати і розважати господарів обрядовими іграми. Щедрувати можна в костюмах ряджених або в масках звірів – вовка, ведмедя, кози.

З дня Василя прийнято було найматися на роботу, тому з цього дня вели відлік господарського року.

Також у цей день православна церква святкує Обрізання Ісуса Христа. На восьмий день після народження Ісус Христос був обрізаний згідно з старозавітною традицією, що символізувало посвячення дитини Богу. Під час обряду обрізання Спаситель також отримав ім’я, яке під час свого явлення Архангел Гавриїл повідомив Пресвятій Діві Марії.

Прикмети на Старий Новий Рік
Більшість прикмет стосується переходу з одного року в інший. Вважалося, якщо зранку першим прийде чоловік, то рік буде вдалим, багатим і врожайним, а якщо жінка — голодним і посушливим.

Необхідно було віддати всі борги і не давати в борг – це могло призвести до бідності. У новий період не можна було входити непрощеним або не простивши кривдників.

Є ще такі прикмети:

Одягнений на виворіт одяг – до глобальних змін у житті на краще.
Той, хто вмився першим, буде здоровим у майбутньому році.
Також вважалося, що це вдалий день для започаткування власної справи або освідчення в коханні.
Старий Новий Рік допоможе у справах і принесе успіх.

Також, згідно з повір’ями, в цей день не можна вимовляти вголос число «тринадцять».

Старий Новий рік: Що це таке і навіщо його святкувати

Традиція святкувати Старий Новий рік налічує вже понад 100 років і є історичним феноменом. Розповідаємо, чому

20:00 13.01.2021

Твитнуть

У ніч з 13 на 14 січня в Україні та інших країнах колишнього СРСР неофіційно святкують Старий Новий Рік – історичний феномен, що виник унаслідок зміни літочислення. Для когось – це привід повторити новорічні свята, приготувати салат з майонезом і випити шампанське (тим більше, що 14 січня цього року припадає на четвер – це вже майже кінець тижня), а хтось взагалі не здогадується, що це за день і в чому його сенс. Якщо належите до останніх, вам точно потрібно прочитати це текст.

Чому Новий рік старий
Старий Новий рік отримав саме таку назву через те, що раніше свято відзначали саме в цей день – за Юліанським календарем (за старим стилем).

У 1918 році в Росії Рада Народних Комісарів вирішила перейти на загальноєвропейський Григоріанський календар. Перехід на Григоріанський календар здійснили в УНР з 16 лютого 1918 року – цей день стали вважати 1 березня 1918 року. Розбіжність календарів у XX і XXI століттях становить 13 днів. Історія Старого Нового року пов’язана зі спробами більшовиків перейти на Григоріанський календар, що намагалися зробити ще з 1917 року.

У ніч з 13 на 14 січня 1919 року з’явився привід відзначити Старий Новий Рік. У той час старий стиль ще використовували в церкві, тому не до кінця забули. Традиція святкувати Старий Новий рік налічує вже понад 100 років.

Традиція зустрічати Старий Новий Рік збереглася не тільки в колишніх країнах СНД, а й у Сербії (там це свято називають «Мале Різдво» або «Сербський Новий Рік»), Чорногорії (місцеві жителі називають його «правильний Новий Рік»), Македонії, деяких німецькомовних кантонах Швейцарії.

Традиції святкування
Двічі святкувати Новий рік стали також через те, що він слідує після Різдва, 7 січня. Також у православній церкві на григоріанський Новий рік припадає Різдвяний піст, що виключає щедрі застілля та розваги. Для багатьох віруючих Старий Новий рік має особливе значення, оскільки від душі його відсвяткувати вони можуть лише після закінчення Різдвяного посту: вже можна накривати «багатий» стіл із м’ясними стравами.

В Україні, Білорусі в цей день також відзначають Щедрий вечір, який включає в себе святкування, гуляння і ворожіння.

На вечерю рекомендують приготувати пироги і млинці, вареники, блюдо зі свинини, щедру кутю. Після вечері прийнято у всіх просити прощення за можливі образи, щоб зустріти Новий рік у злагоді.

На святковий стіл не готували птицю або рибу, щоб щастя не полетіло або не попливло.

Однією з традицій свята також було ворожіння. Передбачення цієї ночі вважалися найбільш правдивими. Уві сні нібито можна було побачити майбутнього чоловіка, якщо перед сном розчесати волосся і покласти гребінь під подушку. Лягаючи спати, дівчата промовляли слова: «Суджений-ряджений, прийди мені голову розчесати».

Також старому Новому році передує свято Маланки (або ще Меланки). 13 січня святкування починалося з ранкового обходу дворів, коли діти вітали, бажаючи усіляких благ, – «меланкували», а ввечері такий обряд здійснювали дівчата, співаючи щедрівки, – щедрували. Також одна з популярних традицій на Маланки – ворожіння на варениках. За начинкою вареників можна було зрозуміти, що чекає в новому році.

Ще свята в цей день
14 січня ще святкують день Святого Василя, архієпископа Кесарії Каппадокійської. Напередодні дня Святого Василя прийнято щедрувати, а на Василя засівають. Перший посівальник на Новий рік, як правило, приносить до оселі щастя.

Щедрувальники можуть не тільки співати, танцювати і розважати господарів обрядовими іграми. Щедрувати можна в костюмах ряджених або в масках звірів – вовка, ведмедя, кози.

З дня Василя прийнято було найматися на роботу, тому з цього дня вели відлік господарського року.

Також у цей день православна церква святкує Обрізання Ісуса Христа. На восьмий день після народження Ісус Христос був обрізаний згідно з старозавітною традицією, що символізувало посвячення дитини Богу. Під час обряду обрізання Спаситель також отримав ім’я, яке під час свого явлення Архангел Гавриїл повідомив Пресвятій Діві Марії.

Прикмети на Старий Новий Рік
Більшість прикмет стосується переходу з одного року в інший. Вважалося, якщо зранку першим прийде чоловік, то рік буде вдалим, багатим і врожайним, а якщо жінка — голодним і посушливим.

Необхідно було віддати всі борги і не давати в борг – це могло призвести до бідності. У новий період не можна було входити непрощеним або не простивши кривдників.

Є ще такі прикмети:

Одягнений на виворіт одяг – до глобальних змін у житті на краще.
Той, хто вмився першим, буде здоровим у майбутньому році.
Також вважалося, що це вдалий день для започаткування власної справи або освідчення в коханні.
Старий Новий Рік допоможе у справах і принесе успіх.

Також, згідно з повір’ями, в цей день не можна вимовляти вголос число «тринадцять».

#Старий Новий рік
#Новий Рік 2021
#Щедрий вечір

Джерело:
112.ua