Иосиф Зисельс
Диссидент, бывший политзаключенный, участник инициативной группы «Первого декабря»
Какие страны больше всего пострадали от коронавируса Как различные страны переносят эпидемию COVID-19? Кто легче, а кто — тяжелее? Как построить своеобразный рейтинг тяжести перенесения эпидемии? У нас с вами для этого есть все необходимое
Для початку нагадаю, що з березня 2020 року я провожу математичний моніторинг у більш як 50 країнах. Передусім — це всі країни Європи, а також деякі неєвропейські країни, які мені цікаві і медстатистиці яких довіряю.
Як різні країни з нашої групи (54 країни) переносять епідемію COVID-19? Хто легше, а хто — тяжче? Як побудувати своєрідний рейтинг тяжкості перенесення країнами епідемії? У нас з вами для цього є все необхідне: ми будуємо ряди чисел, які характеризують поведінку різних аспектів епідемії по всіх наших країнах. Це і є своєрідні «рейтингові ряди» країн по різних аспектах епідемії.
Таких конкретних, часткових рейтингів в нас шість. Рівень серйозних, критичних випадків не будемо використовувати, бо ціла низка країн не дають ВООЗу інформацію про даний аспект епідемії. Але як з шести окремих рейтингів побудувати один загальний рейтинг? Вважаю, буде досить коректно скористатися методиками спортивних змагань, зокрема у багатоборстві. Місце країни у загальному рейтингу будемо визначати через суму місць країни в кожному з часткових рейтингів.
Коли ми говоримо про загальний рейтинг країн у контексті епідемії COVID-19, то маємо на увазі, що перші місця у часткових рейтингах і в загальному рейтингу займають країни, які завдяки сукупності чинників як об’єктивних, так і суб’єктивних найлегше проходять через епідемію, і навпаки — країни, які займають останні місця у рейтингах, проходять через епідемію з великими втратами, як людськими, так і економічними.
Дуже велике значення має географічне положення країни
Серед згаданої сукупності чинників, які впливають на проходження країни через епідемію, дуже важливим є чинник державного управління, тобто дії уряду, рівень його компетентності, рівень професіоналізму наукових та організаційних радників, рівень розвитку медицини в країні.
Побудуємо фінальну таблицю:
Значення назв стовпчиків «часткових рейтингів»:
1. Рівень інфікованості.
2. Рівень активних кейсів на 1 млн населення.
Читайте также:
Иосиф Зисельс
Активные кейсы и карантин. О чем говорит нам статистика по коронавирусу
3. Рівень активних кейсів серед інфікованих.
4. Рівень одужання.
5. Рівень летальних випадків — 1.
6. Рівень летальних випадків — 2.
Дані по рейтингах дивіться у таблицях 1 та 2.
Фото: По данным автора
Фото: По данным автора
* Зірочкою у таблицях позначені країни, медстатистиці яких я не дуже довіряю.
З наведених вище таблиць 1 та 2 можна виготовити цілу низку висновків та інтерпретацій. Звичайно, враховуючи, що будь-яка вірусна епідемія тільки на половину обумовлена точними законами природи, а на половину — теорією ймовірності, наші висновки також будуть виглядати на половину гіпотезами з тою чи іншою імовірністю.
Місце країни в загальному рейтингу залежить від сукупності чинників, які з різною питомою вагою впливають на стан країни під час епідемії та визначають її місце. Вирішує саме сукупність і дуже важко вирахувати питому вагу кожного окремого чинника.
Ця сукупність чинників: геополітичне становище країни в світі, географічні аспекти (острівний чи материковий формат країни, її розміри), клімат, рельєф місцевості, демографічні характеристики населення країни (щільність населення, вікові особливості), рівень урбанізації, цивілізаційна ідентичність (особливості історії, законослухняність, звички до гігієни, здатність до мобілізації, особливості харчування та проведення вільного часу), авторитет влади, її професіоналізм, особливості карантинів (своєчасність та рівень жорсткості, контроль за виконанням, інформаційне забезпечення) та інше.
Ми бачимо, що ні розміри країни, ні кількість її населення, ні економічний рівень, ні певні геополітичні особливості не грають самі по собі і кожна окремо великої ролі у місці країни в загальному рейтингу.
Читайте также:
Фрэнсис Уильямс
Длительный COVID-19. Почему симптомы не исчезают
Важливим чинником є достовірність та об’єктивність медстатистики, але й цей чинник не такий простий, бо складається з певної проекції ментальності (ідентичності) і зусиль та авторитету влади.
Я позначив зірочками (*) країни, медстатистиці яких я не дуже довіряю. Це значить, що справжнє місце цих країн в загальному рейтингу повинно розташовуватись значно нижче і те, що вони знаходяться так високо, на моє переконання, — результат їх не дуже адекватної медстатистики. Подивіться на ці країни і ви самі побачите, що вони знаходяться на незаслужених місцях.
Як ми бачимо з нашого загального рейтингу, дуже велике значення має географічне положення країни, особливо її острівний чи материковий характер. Так перші десять місць загального рейтингу — це острівні країни або країни з довгими морськими кордонами, які при рівних інших умовах виграють вже на початку епідемії, бо в стані швидко і значно обмежити пересування людей через свої кордони.
Привертає нашу увагу розташування групи балканських країн у загальному рейтингу, вони знаходяться майже поруч у нижній половині списку і всі вони позначені зірочками (*). На мій погляд, це пов’язано з географічним та геополітичним сусідством, схожою ідентичністю, певними особливостями спільної історії (постколоніальні, посткомуністичні, православні, південно-слов’янські маркери).
Також цікава близькість у загальному рейтингу скандинавських країн, за виключенням Швеції, яка провела над собою жахливий, на мій погляд, експеримент, відмовившись від карантинів та локдаунів.
Нерозумна та самонадійна політика шведського уряду привела к повному провалу протистояння Швеції з епідемією, і ці помилки не виправила навіть сукупність позитивних чинників у вигляді довгого морського кордону, північно-європейської ідентичності, віддаленості від перших масових центрів епідемії (Італія, Іспанія, Велика Британія та США) та інших. Все це разом привело Швецію на 51 місце в нашому загальному рейтингу, і це не тільки місце у списку, але й додаткові постраждалі люди, більше летальних випадків, падіння економіки (у відсутності карантину). Вже сьогодні ми бачимо, що Швеція постраждала більше, ніж усі інші скандинавські країни разом узяті. Якщо б не зазначена помилкова політика шведського уряду, місце Швеції у загальному «рейтингу» було б у кінці першої десятки, тобто на 40 місць вище.
Якщо б це залежало від мене, я б розташував країни з зірочками (*) нижче у загальному рейтингу, але для того, щоб зберегти хоч якусь об’єктивність, скористався б їх найгіршим частковим рейтингом.
Результат такого умовної корекції місць у загальному рейтингу ви можете побачити у табл.3.
Фото: По данным автора
Країни, які перші попали під атаку вірусу, опинилися, природно, у нижній частині списку, а ті з них, хто ще й затримав включення карантину та локдауну, попали в останню десятку загального рейтингу.
Текст опубліковано з дозволу автора
Оригінал
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ
Если вы нашли ошибку в тексте, выделите её мышью и нажмите Ctrl + Enter
Теги: Статистика Пандемия Коронавирус
Иосиф Зисельс
Диссидент, бывший политзаключенный, участник инициативной группы «Первого декабря»
Какие страны больше всего пострадали от коронавируса Как различные страны переносят эпидемию COVID-19? Кто легче, а кто — тяжелее? Как построить своеобразный рейтинг тяжести перенесения эпидемии? У нас с вами для этого есть все необходимое
Для початку нагадаю, що з березня 2020 року я провожу математичний моніторинг у більш як 50 країнах. Передусім — це всі країни Європи, а також деякі неєвропейські країни, які мені цікаві і медстатистиці яких довіряю.
Як різні країни з нашої групи (54 країни) переносять епідемію COVID-19? Хто легше, а хто — тяжче? Як побудувати своєрідний рейтинг тяжкості перенесення країнами епідемії? У нас з вами для цього є все необхідне: ми будуємо ряди чисел, які характеризують поведінку різних аспектів епідемії по всіх наших країнах. Це і є своєрідні «рейтингові ряди» країн по різних аспектах епідемії.
Таких конкретних, часткових рейтингів в нас шість. Рівень серйозних, критичних випадків не будемо використовувати, бо ціла низка країн не дають ВООЗу інформацію про даний аспект епідемії. Але як з шести окремих рейтингів побудувати один загальний рейтинг? Вважаю, буде досить коректно скористатися методиками спортивних змагань, зокрема у багатоборстві. Місце країни у загальному рейтингу будемо визначати через суму місць країни в кожному з часткових рейтингів.
Коли ми говоримо про загальний рейтинг країн у контексті епідемії COVID-19, то маємо на увазі, що перші місця у часткових рейтингах і в загальному рейтингу займають країни, які завдяки сукупності чинників як об’єктивних, так і суб’єктивних найлегше проходять через епідемію, і навпаки — країни, які займають останні місця у рейтингах, проходять через епідемію з великими втратами, як людськими, так і економічними.
Дуже велике значення має географічне положення країни
Серед згаданої сукупності чинників, які впливають на проходження країни через епідемію, дуже важливим є чинник державного управління, тобто дії уряду, рівень його компетентності, рівень професіоналізму наукових та організаційних радників, рівень розвитку медицини в країні.
Побудуємо фінальну таблицю:
Значення назв стовпчиків «часткових рейтингів»:
1. Рівень інфікованості.
2. Рівень активних кейсів на 1 млн населення.
Читайте также:
Иосиф Зисельс
Активные кейсы и карантин. О чем говорит нам статистика по коронавирусу
3. Рівень активних кейсів серед інфікованих.
4. Рівень одужання.
5. Рівень летальних випадків — 1.
6. Рівень летальних випадків — 2.
Дані по рейтингах дивіться у таблицях 1 та 2.
Фото: По данным автора
Фото: По данным автора
* Зірочкою у таблицях позначені країни, медстатистиці яких я не дуже довіряю.
З наведених вище таблиць 1 та 2 можна виготовити цілу низку висновків та інтерпретацій. Звичайно, враховуючи, що будь-яка вірусна епідемія тільки на половину обумовлена точними законами природи, а на половину — теорією ймовірності, наші висновки також будуть виглядати на половину гіпотезами з тою чи іншою імовірністю.
Місце країни в загальному рейтингу залежить від сукупності чинників, які з різною питомою вагою впливають на стан країни під час епідемії та визначають її місце. Вирішує саме сукупність і дуже важко вирахувати питому вагу кожного окремого чинника.
Ця сукупність чинників: геополітичне становище країни в світі, географічні аспекти (острівний чи материковий формат країни, її розміри), клімат, рельєф місцевості, демографічні характеристики населення країни (щільність населення, вікові особливості), рівень урбанізації, цивілізаційна ідентичність (особливості історії, законослухняність, звички до гігієни, здатність до мобілізації, особливості харчування та проведення вільного часу), авторитет влади, її професіоналізм, особливості карантинів (своєчасність та рівень жорсткості, контроль за виконанням, інформаційне забезпечення) та інше.
Ми бачимо, що ні розміри країни, ні кількість її населення, ні економічний рівень, ні певні геополітичні особливості не грають самі по собі і кожна окремо великої ролі у місці країни в загальному рейтингу.
Читайте также:
Фрэнсис Уильямс
Длительный COVID-19. Почему симптомы не исчезают
Важливим чинником є достовірність та об’єктивність медстатистики, але й цей чинник не такий простий, бо складається з певної проекції ментальності (ідентичності) і зусиль та авторитету влади.
Я позначив зірочками (*) країни, медстатистиці яких я не дуже довіряю. Це значить, що справжнє місце цих країн в загальному рейтингу повинно розташовуватись значно нижче і те, що вони знаходяться так високо, на моє переконання, — результат їх не дуже адекватної медстатистики. Подивіться на ці країни і ви самі побачите, що вони знаходяться на незаслужених місцях.
Як ми бачимо з нашого загального рейтингу, дуже велике значення має географічне положення країни, особливо її острівний чи материковий характер. Так перші десять місць загального рейтингу — це острівні країни або країни з довгими морськими кордонами, які при рівних інших умовах виграють вже на початку епідемії, бо в стані швидко і значно обмежити пересування людей через свої кордони.
Привертає нашу увагу розташування групи балканських країн у загальному рейтингу, вони знаходяться майже поруч у нижній половині списку і всі вони позначені зірочками (*). На мій погляд, це пов’язано з географічним та геополітичним сусідством, схожою ідентичністю, певними особливостями спільної історії (постколоніальні, посткомуністичні, православні, південно-слов’янські маркери).
Також цікава близькість у загальному рейтингу скандинавських країн, за виключенням Швеції, яка провела над собою жахливий, на мій погляд, експеримент, відмовившись від карантинів та локдаунів.
Нерозумна та самонадійна політика шведського уряду привела к повному провалу протистояння Швеції з епідемією, і ці помилки не виправила навіть сукупність позитивних чинників у вигляді довгого морського кордону, північно-європейської ідентичності, віддаленості від перших масових центрів епідемії (Італія, Іспанія, Велика Британія та США) та інших. Все це разом привело Швецію на 51 місце в нашому загальному рейтингу, і це не тільки місце у списку, але й додаткові постраждалі люди, більше летальних випадків, падіння економіки (у відсутності карантину). Вже сьогодні ми бачимо, що Швеція постраждала більше, ніж усі інші скандинавські країни разом узяті. Якщо б не зазначена помилкова політика шведського уряду, місце Швеції у загальному «рейтингу» було б у кінці першої десятки, тобто на 40 місць вище.
Якщо б це залежало від мене, я б розташував країни з зірочками (*) нижче у загальному рейтингу, але для того, щоб зберегти хоч якусь об’єктивність, скористався б їх найгіршим частковим рейтингом.
Результат такого умовної корекції місць у загальному рейтингу ви можете побачити у табл.3.
Фото: По данным автора
Країни, які перші попали під атаку вірусу, опинилися, природно, у нижній частині списку, а ті з них, хто ще й затримав включення карантину та локдауну, попали в останню десятку загального рейтингу.
Текст опубліковано з дозволу автора
Оригінал
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ