Гуцульська коляда Верховинщини може стати нематеріальним надбанням культурної спадщини ЮНЕСКО.»Зараз стоїть питання, щоб внести її до всесвітнього надбання ЮНЕСКО. Бо минулого року таким надбанням стала косівська кераміка. Тому це вже говорить про себе. Я думаю, що з Божою поміччю ми це допровадимо до успішного завершення, і весь світ буде знати нашу коляду. Це буде офіційне визнання», — розповів «Суспільному» настоятель церкви Різдва Пресвятої Богородиці ПЦУ, що в Криворівні на Івано-Франківщині, отець Іван Рибарук.Гуцули починають колядувати після закінчення Різдвяної літургії. Тоді із церкви виходять чоловіки у традиційному одязі та шикуються у ряд. У декого в руках — гуцульські топірці, трембіти, роги чи скрипки. Після цього починається святковий урочистий обхід довкола церкви.Потім із церкви виходить священник, який благословляє колядників. Після цього колядники розходяться усією Криворівнею.Гуцульську коляду Верховинщини у грудні 2019-му Мінкультом вніс до переліку нематеріальної спадщини України.ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Розсекретили документи КДБ про переслідування українських колядниківНеймовірні фото з Коляди в Криворівні цьогоріч опублікував Віктор Романюк. Чоловік відвідав Різдвяну літургію та послухав проповідь отця Рибарука.»Я із захопленням слухав його чудову, дуже просту, дуже правдиву і дуже патріотичну проповідь. Він говорив про цінності, про мову, про війну.
Гроші, що збирали біля церкви отець Іван із волонтерами буде вкладати в побудови невеличкої церкви на крайньому Сході України, там де війна. Щоб люди могли чути у своєму храмі українську і українською звертатися до Бога», — зазначив чоловік у Facebook.У Львові на пл. Яворського урочисто встановили різдвяного дідуха — символ добробуту та єдності поколінь. Особливістю цьогорічного символа Різдва є його висота — близько 4 м. Складається зі 120 маленьких дідухів. Декілька років поспіль львівський головний дідух готують майстри Музею народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького.
