Якщо в нашій країні щось працює відносно стабільно і коректно, то це необхідно реформувати. Або принаймні трансформувати. Очевидно, саме з такої логіки виходять чиновники, особливо молоді, особливо ті, які щойно прийшли до влади. Не оминула ця доля й нещодавно призначеного міністра освіти Сергія Шкарлета. Він вирішив трансформувати зовнішнє незалежне оцінювання — ЗНО. Коли саме відбудеться трансформація, Шкарлет не уточнив. На сьогодні пробне ЗНО відбувається без суттєвих змін, але напрацювання, як саме він планує це зробити, вже є. Отже, по черзі.
Пробне ЗНО та ЗНО: що це таке і навіщо?
В Україні почалася реєстрація на пробне ЗНО. Вона відбудеться з 5 по 19 січня, а саме пробне ЗНО — 10 квітня. Цього року через епідемію коронавірусу воно відбудеться в один день, на відміну від попередніх років, коли на пробне ЗНО відводили два дні. Учасник зможе вибрати тест, який складатиме в спеціальній аудиторії, а решту – пройти онлайн. Результати тестів, пройдених онлайн, він вноситиме до спеціального сервісу на сторінці Українського центру оцінювання якості освіти, одразу отримає результати і розумітиме рівень своїх знань.
Пробне ЗНО не є обов’язковим, а участь у ньому є платною (195-255 грн залежно від регіону). Насамперед пробне ЗНО — це можливість ознайомитися із системою тестування, зрозуміти рівень своїх знань і що необхідно підтягнути.
Інновації ЗНО-2021
Саме ЗНО — це, по суті, іспити у вигляді тестування, необхідні для вступу до вишів і спрямовані на визначення рівня знань абітурієнта. Система зовнішнього незалежного оцінювання в Україні формується з 2004 року. У 2021 році ЗНО дещо видозмінили, але поки не трансформували.
Цього року державну підсумкову атестацію у формі ЗНО проходитимуть випускники старших класів, студенти профтехучилищ та випускники минулих років, які планують вступати до вишів.
ЗНО проходитиме з 21 травня по 16 липня 2021 року, реєстрація розпочнеться з 1 лютого і триватиме до 5 березня. Кожен учасник ЗНО може скласти не більш ніж 5 предметів. Обов’язкових серед них немає. При цьому для державної підсумкової атестації є 4 обов’язкові предмети: українська мова або українська мова та література (різні рівні складності, одна з основних інновацій), математика (тепер обов’язкова), історія України, один із предметів на вибір. Для вступу до вишу потрібно вибрати п’ятий предмет із переліку навчальних предметів ЗНО, їх 13.
Оцінки для державної підсумкової атестації виставляють за шкалою 1-12 балів, для ЗНО – рейтингова шкала від 100 до 200 балів. Залежно від кількості балів та умов прийому в той чи інший виш на ту чи іншу спеціальність, буде визначено, на яку форму навчання, бюджетну або контрактну, вступить абітурієнт. Бюджетні місця дістануться найкращим.
Напрацювання з трансформації
Чутки про те, що ЗНО можуть скасувати, ходять від літа 2020 року. Кабмін через коронавірус скасував пробне ЗНО, але стався скандал, і ЗНО оперативно перевели в онлайн. У цей самий період освітній омбудсмен Сергій Горбачов заявив, що його джерела говорять про те, що є ризик скасування ЗНО. По всій Україні прокотилася хвиля протестів під гаслом «Руки геть від ЗНО!», але Кабмін і Міністерство освіти завили, що ніхто скасовувати ЗНО не збирається.
Але наприкінці грудня 2020 року міністр освіти Сергій Шкарлет уточнив, що ЗНО треба залишити, але в специфічній формі. І, за його словами, Міносвіти, вже має напрацювання щодо його трансформації.
«ЗНО є інструментом антикорупційної політики щодо вступу до закладів вищої освіти. Але воно було впроваджено, коли ліцензійних місць у вишах було значно менше, ніж охочих вступати. Сьогодні картина прямо протилежна. Я завжди підтримував ЗНО, але воно не повинно бути тільки елементом вступу до університету», — сказав Шкарлет.
Наприклад, тим, хто готовий навчатися на контрактній основі, ЗНО можна складати у вигляді тесту на здатність до навчання, своєрідний тест на IQ. Такий тест, на його думку, повинні складати і ті, хто вже має страховий стаж, але вирішив вчитися далі.
«Для тих, хто вступає на бюджет, ЗНО потрібно точно», — говорить глава Міносвіти.
Крім того, ті, хто хочуть скласти більше предметів у рамках ЗНО, ніж встановлено Міносвіти, зможуть зробити це на платній основі. Складати можна буде до 10 предметів. Починаючи з 6-го – платно. Вартість одного з них становить від 500 до 1500 грн.
Напевно, це не єдині «напрацювання з трансформації», і, скоріш за все, в осяжному майбутньому на абітурієнтів чекатимуть сюрпризи під час вступу до вишів. Головне, щоб чиновники не забували, що крім іншого, ЗНО — це інструмент, який забезпечує чесну конкуренцію і мінімізує корупційні ризики.
Сюрпризи для школярів та абітурієнтів: Як хочуть поміняти систему ЗНО
ЗНО щороку має свої особливості, але вже найближчим часом систему тестування хочуть змінити кардинально
12:28 08.01.2021
Твитнуть
Якщо в нашій країні щось працює відносно стабільно і коректно, то це необхідно реформувати. Або принаймні трансформувати. Очевидно, саме з такої логіки виходять чиновники, особливо молоді, особливо ті, які щойно прийшли до влади. Не оминула ця доля й нещодавно призначеного міністра освіти Сергія Шкарлета. Він вирішив трансформувати зовнішнє незалежне оцінювання — ЗНО. Коли саме відбудеться трансформація, Шкарлет не уточнив. На сьогодні пробне ЗНО відбувається без суттєвих змін, але напрацювання, як саме він планує це зробити, вже є. Отже, по черзі.
Пробне ЗНО та ЗНО: що це таке і навіщо?
В Україні почалася реєстрація на пробне ЗНО. Вона відбудеться з 5 по 19 січня, а саме пробне ЗНО — 10 квітня. Цього року через епідемію коронавірусу воно відбудеться в один день, на відміну від попередніх років, коли на пробне ЗНО відводили два дні. Учасник зможе вибрати тест, який складатиме в спеціальній аудиторії, а решту – пройти онлайн. Результати тестів, пройдених онлайн, він вноситиме до спеціального сервісу на сторінці Українського центру оцінювання якості освіти, одразу отримає результати і розумітиме рівень своїх знань.
Пробне ЗНО не є обов’язковим, а участь у ньому є платною (195-255 грн залежно від регіону). Насамперед пробне ЗНО — це можливість ознайомитися із системою тестування, зрозуміти рівень своїх знань і що необхідно підтягнути.
Інновації ЗНО-2021
Саме ЗНО — це, по суті, іспити у вигляді тестування, необхідні для вступу до вишів і спрямовані на визначення рівня знань абітурієнта. Система зовнішнього незалежного оцінювання в Україні формується з 2004 року. У 2021 році ЗНО дещо видозмінили, але поки не трансформували.
Цього року державну підсумкову атестацію у формі ЗНО проходитимуть випускники старших класів, студенти профтехучилищ та випускники минулих років, які планують вступати до вишів.
ЗНО проходитиме з 21 травня по 16 липня 2021 року, реєстрація розпочнеться з 1 лютого і триватиме до 5 березня. Кожен учасник ЗНО може скласти не більш ніж 5 предметів. Обов’язкових серед них немає. При цьому для державної підсумкової атестації є 4 обов’язкові предмети: українська мова або українська мова та література (різні рівні складності, одна з основних інновацій), математика (тепер обов’язкова), історія України, один із предметів на вибір. Для вступу до вишу потрібно вибрати п’ятий предмет із переліку навчальних предметів ЗНО, їх 13.
Оцінки для державної підсумкової атестації виставляють за шкалою 1-12 балів, для ЗНО – рейтингова шкала від 100 до 200 балів. Залежно від кількості балів та умов прийому в той чи інший виш на ту чи іншу спеціальність, буде визначено, на яку форму навчання, бюджетну або контрактну, вступить абітурієнт. Бюджетні місця дістануться найкращим.
Напрацювання з трансформації
Чутки про те, що ЗНО можуть скасувати, ходять від літа 2020 року. Кабмін через коронавірус скасував пробне ЗНО, але стався скандал, і ЗНО оперативно перевели в онлайн. У цей самий період освітній омбудсмен Сергій Горбачов заявив, що його джерела говорять про те, що є ризик скасування ЗНО. По всій Україні прокотилася хвиля протестів під гаслом «Руки геть від ЗНО!», але Кабмін і Міністерство освіти завили, що ніхто скасовувати ЗНО не збирається.
Але наприкінці грудня 2020 року міністр освіти Сергій Шкарлет уточнив, що ЗНО треба залишити, але в специфічній формі. І, за його словами, Міносвіти, вже має напрацювання щодо його трансформації.
«ЗНО є інструментом антикорупційної політики щодо вступу до закладів вищої освіти. Але воно було впроваджено, коли ліцензійних місць у вишах було значно менше, ніж охочих вступати. Сьогодні картина прямо протилежна. Я завжди підтримував ЗНО, але воно не повинно бути тільки елементом вступу до університету», — сказав Шкарлет.
Наприклад, тим, хто готовий навчатися на контрактній основі, ЗНО можна складати у вигляді тесту на здатність до навчання, своєрідний тест на IQ. Такий тест, на його думку, повинні складати і ті, хто вже має страховий стаж, але вирішив вчитися далі.
«Для тих, хто вступає на бюджет, ЗНО потрібно точно», — говорить глава Міносвіти.
Крім того, ті, хто хочуть скласти більше предметів у рамках ЗНО, ніж встановлено Міносвіти, зможуть зробити це на платній основі. Складати можна буде до 10 предметів. Починаючи з 6-го – платно. Вартість одного з них становить від 500 до 1500 грн.
Напевно, це не єдині «напрацювання з трансформації», і, скоріш за все, в осяжному майбутньому на абітурієнтів чекатимуть сюрпризи під час вступу до вишів. Головне, щоб чиновники не забували, що крім іншого, ЗНО — це інструмент, який забезпечує чесну конкуренцію і мінімізує корупційні ризики.
#ЗНО
#пробне ЗНО
#іспити
Джерело:
112.ua