Про це повідомляють у продовольчій та сільськогосподарській організації Об’єднаних Націй (ФАО)
У грудні трохи збільшилися значення всіх вхідних в продовольчих індексів, за винятком цін на цукор, причому, як і раніше, найбільше виріс підіндекс цін на рослинні олії і в меншій мірі – підіндекси цін на молочну продукцію, м’ясо та зернові.
За підсумками 2020 року в цілому середнє значення показника досягло трирічного максимуму, склавши 97,9 пункти, що на 2,9 пункти (3,1 відсотки) вище показника 2019 року, проте набагато нижче максимального середньорічного значення, зафіксованого в 2011 році і склав 131,9 пункти.
Середнє значення Індексу цін на зернові ФАО в грудні склало 115,7 пункти, що на 1,3 пункти (1,1 %) вище рівня листопада; таким чином, зростання триває шостий місяць поспіль. У грудні продовжилося підвищення експортних цін на пшеницю, викликане скороченням пропозиції з боку найбільших експортерів, побоюваннями у зв’язку з погодними умовами в деяких регіонах Сполучених Штатів Америки та Російської Федерації, а також очікуваннями меншого, ніж передбачалося раніше, обсягу поставок пшениці з Російської Федерації, що оголосила про введення експортного мита/квоти.
Що стосується фуражних зернових, то в грудні різко зросли ціни на сорго на увазі підтримки Сполученими Штатами Америки високого рівня продажів, головним чином Китаю. Підвищенню експортних цін на кукурудзу сприяли побоювання в зв’язку з видами на врожай в Південній Америці, а також відгомони різкого підвищення цін на соєві боби.
У грудні також зросли світові ціни на рис, що було обумовлено скороченням пропозиції з боку Таїланду і В’єтнаму і підвищенням купівельного попиту на поставки з Індії та Пакистану. За підсумками року середнє значення Індексу цін на зернові ФАО склало 102,7 пункти, що на 6,4 пункти (6,6 %) вище рівня 2019 року і є найвищим середньорічним показником починаючи з 2014 року. В результаті скорочення пропозиції і підвищення попиту ціни на пшеницю і кукурудзу в порівнянні з 2019 роком зросли, відповідно, на 5,6 % і 7,6 %.
Що стосується рису, то, хоча в 2020 році світовий імпортний попит і залишався на досить низькому рівні, експортні ціни зросли в порівнянні з невисокими показниками 2019 року на 8,6 %, досягнувши шестирічного максимуму. Причиною цього стало обмеження виробництва в окремих країнах-експортерах, а також введення деякими постачальниками тимчасових обмежень на експорт у другому кварталі 2020 року і виникнення логістичних проблем.
Нагадаємо, раніше Agravery.com повідомляло, що через озиму совку аграрії можуть втратити 80 млн тонн світового врожаю кукурудзи
