Авіакатастрофа під Тегераном: що кажуть про розслідування родичі та колеги загиблих

Україна не пристане на пропозицію Ірану про виплату 150 тисяч доларів родичам загиблих в авіакатастрофі під Тегераном. Про це заявив секретар РНБО Олексій Данілов під час заходів зі вшанування жертв авіатрощі. За словами Данілова, така сума не зіставна з провиною Ірану у трагедії. Днями Україна отримала від Тегерану технічний звіт, який може розкрити причини катастрофи літака. Його вивчатимуть два місяці. А от що кажуть про розслідування родичі та колеги жертв авіатрощі – кореспондентка «5 каналу» Ганна Рибалка знає.

У Києві на Дніпровській набережній планують створити сквер пам’яті загиблих у авіакатастрофі під Тегераном, яка сталася рівно рік тому. А сьогодні на це місце прийшли родичі та друзі загиблих у авіатрощі.

Командир екіпажу Володимир Гапоненко був одним із найдосвідченіших пілотів авіакомпанії – 11 тисяч годин нальоту. Дружина загиблого льотчика приїхала на церемонію вшанування пам’яті з двома доньками. Напередодні фатального рейсу, каже, щосили намагалася відмовити чоловіка летіти.

«Я казала чоловікові, щоб він не летів, але він сказав «Це мій обов’язок. Якщо авіакомпанія не прибрала цей рейс, значить, він буде безпечний». Він пішов на цей рейс і сказав мені наостанок – схоже, що на мені війна або розпочнеться, або закінчиться. Так що передчуття були», – каже Катерина Гапоненко, дружина загиблого пілота Володимира Гапоненка.

З Вінниччини приїхали батьки загиблого старшого бортпровідника трагічного рейсу. Який вивчився на пілота. Але сісти за штурвал не встиг.

«Старший бортпровідник, Матьков, Ігор», – розповідає Ольга Матькова, мати загиблого старшого бортпровідника Ігоря Матькова.

Біля пам’ятного знаку жертвам рейсу – працівники МАУ. Пілот Олександр Полянський каже, що в літаку, який збили іранські військові, мав летіти і він.

«Останні спогади були такі, що повинен був летіти того дня. Але в мене були обов’язки як голови профспілки пілотів. І тому я цим рейсом не полетів. Полетів мій товариш. Я міг бути в тому літаку», – каже Олександр Полянський, пілот, голова профспілки пілотів авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України».

На борту українського літака, який летів із Тегерана до Києва, було 176 людей. Це громадяни шести країн, одинадцятеро – українці.

Рік тому Офіс генпрокурора відкрив кримінальне провадження за фактом авіакатастрофи. За цей час провели понад дві сотні процесуальних та слідчих дій. Днями українська сторона отримала технічний звіт від Ірану, який має пролити світло, на те, що трапилося з літаком.

«Ми звичайно розраховували на більш короткі терміни проведення технічного розслідування. Повинна бути встановлена сама причина катастрофи. Це технічне розслідування, яке має встановити, що сталося на борту літака», – говорить Євген Дихне, директор авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України».

Українські слідчі мають два місяці, щоб вивчити звіт. Потім його доопрацює Іранська сторона. І лише після цього документ щодо причин катастрофи опублікує Міжнародна організація з цивільної авіації. Паралельно Україна почала досліджувати планшет, знайдений на місці падіння лайнера. Іран передав його Києву лише у грудні.

«Ми продовжуємо консультації з країнами, громадяни яких загинули в цій авіакатастрофі. Але на жаль, Україна одна залишилася в розслідуванні цієї трагедії. Ми зробимо все можливе і неможливе, щоб встановити істину», – наголошує Гюндуз Мамедов, заступник генерального прокурора.

Ігор Костюченко, командир літака авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України»

На наш розсуд, це було навмисне вбивство.

Водночас Україна не погоджується із компенсацією. Іран пропонує виплатити сім’ям загиблих – 150 тисяч доларів.

«Є пропозиція іранської сторони. Я не вважаю, що ми маємо її приймати. Вона не відповідає тій вині, яку має нести на собі держава Іран. Ми вважаємо, що це не та сума, про яку взагалі треба вести розмови», – каже Олексій Данілов, секретар Ради національної безпеки та оборони.

Дружина загиблого командира екіпажу, пілота Володимира Гапоненка каже – розслідування затягується і впевненості в тому, що винних покарають, немає.

«Я хотіла б приймати участь в переговорному процесі. Я б хотіла, щоб розмір компенсацій був обговорений. З усіма сторонами», – говорить Катерина Гапоненко, дружина пілота Володимира Гапоненка.

На місці, де нині встановили меморіальний знак, незабаром облаштують сквер пам’яті загиблим в авіатрощі з оглядовим майданчиком, який нагадуватиме крило літака, що здіймається в небо.

Ганна Рибалка, Віктор Сніжко, «5 канал»