Шлях до незалежної Української Помісної Церкви був складним і тривалим. Проте багато років Москві вдавалося блокувати цей процес. І лише спроба 2018 року виявилася вдалою: 11 жовтня 2018 року Синод Вселенського патріархату оголосив, що РПЦ втратила юрисдикцію над канонічною територією України, а церквою-матір’ю України є Константинополь.
Одним із перших православних священників, які підтримали автокефальний рух в Україні, був настоятель церкви із Галичини Михайло Ковальчук. 28 квітня 1990 року він прийняв хрест архіпастирського служіння як «єпископ Чернівецький і Буковинський Данило» УАПЦ.
— Після створення Української автокефальної православної церкви та обрання митрополита Мстислава її предстоятелем, ми провели першу Божественну літургію на Володимирській горі у Києві, – згадує владика Данило. – На ній зустрівся з чернівчанами, котрі були теж на службі. А 5-6 червня 1990 року відбувся собор УАПЦ, на який я вже запросив священників Степана Антоновича, Михайла Блощицю й парафіян із Мамаївців – Миколу Олевича та Дмитра Ковалюка. 10 червня у Мамаївцях провели першу літургію. За тиждень у це село прибуло шість ченців із Московського патріархату, які будь-що хотіли повернути храм Покрови Пресвятої Богородиці в лоно Московської церкви. Мамаївські люди виявилися справжніми патріотами й не дали прибічникам Російської православної церкви здійснювати служби в їхньому храмі.
За словами владики Данила, незважаючи на відсутність підтримки місцевої влади та протидію спецслужб, богослужіння, через нестачу храмів, служіння відбувалися на площах, у Центральному парку відпочинку обласного центру. Та це не зупиняло православних українців, які мріяли про незалежну автокефальну церкву з центром у Києві.
— 2 вересня 1990-го я переселився у Чернівці, – розповідає владика Данило. – Здійснював богослужіння у парку імені Шевченка. Згодом на тому місці ми встановили пам’ятник апостолу Андрію Первозванному, який нагадуватиме чернівчанам про створення Київського патріархату. Згодом Чернівецька міська рада повернула вірянам храм преподобної Параскеви, який за радянської доби служив шаховим клубом. Щоправда, віддали його парафії Московського патріархату. Та невдовзі парафіяни прийняли рішення перейти до Київського патріархату. Першим настоятелем там був протоієрей Степан Антонович.
Незважаючи на шалений опір духовенства УПЦ Московського патріархату, владика Данило наполегливо і невтомно розбудовував Чернівецько-Буковинську єпархію. До прикладу, тільки з 1 січня 1992 року по 1 січня 1993-го число парафій УПЦ Київського патріархату в краї збільшилося з 13 до 68. Зараз їх понад сто. Діють два монастирі – у Шипинцях і Васловівцях. Кілька десятків парафій є у підпорядкуванні Чернівецько-Кіцманської єпархії ПЦУ та Чернівецько-Хотинської, якими керують архієпископи Онуфрій та Герман.
Розуміючи важливість богословської освіти, владика Данило за підтримки тодішнього ректора Чернівецького державного університету професора Степана Костишина 29 грудня 1993 року відновив діяльність теологічного факультету.
Долаючи численні перешкоди та випробування, Чернівецько-Буковинська єпархія твердо прямувала до визнання Помісності. Її делегація взяла участь в об’єднавчому соборі 2018 року і радо вітала одержання Православною Церквою України Томоса.
Напередодні великого свята Різдва Христового торкнулися у своїй розмові відзначення дати цієї події – 25 грудня чи 7 січня.
— Точної дати народження Ісуса Христа ніхто не знає, – висловлює власну думку митрополит. – Документальних підтверджень не дійшло до нашого часу. Згаємо, що народився він у дорожніх умовах, потім Йосип з малим дитям втікає до Єгипту. Коли ж Церква Христова почала ставати на ноги, зібрався собор, на якому вирішували питання про дату народження Господа. Тоді надзвичайно обожнювали Зірку сонця. Отож і встановили дату його народження на день вшанування бога Сонця – на 25 грудня, коли починає збільшуватися день. Та як знаємо, рік має 365 днів 6 годин 8 хвилин і 48 секунд. На чотири роки додається один день – 366-й. А за 400 років набігає ще три дні. Отже з 25 грудня перевели святкування Різдва Христового на 7 січня. Якщо б повернутися до 25 грудня, то це нікому б не пошкодило. Лише на два тижні назад треба повертати всі свята, пов’язані з народженням Христа.
Владика Данило привітав усіх буковинців з величним святом Різдва Христового і побажав любові до святої Церкви і слова Христового, яке як вогонь очищає, як молот розтрощує зло. «Церква, прийнявши слово Боже, благовістить Христа цьому світові. Багато істинних членів Церкви, що вже спасенні, у доступний собі спосіб відкрили Бога, встановили з Ним пряме богоспілкування, Духом Святим досягли небесної єдності у Христі і через Слово Церкви благодаттю Святого Духа складають єдине Тіло Христове. Нехай Господь Духом Святим і нас земних удостоїть стати співгромадянами Його Небесного Царства», – зазначив митрополит.
Анатолій ІСАК