Різдво Христове допомогло людству вийти з темряви гріха, і кожна людина отримала можливість знайти своє місце в житті, але знайти його так, щоб досягти вічного спасіння. Як повідомляє Центр інформації Української Православної Церкви, про це сказав керуючий справами УПЦ митрополит Антоній (Паканич) під час проповіді після святкової літургії в Києво-Печерській Лаврі.»На жаль, людина не здатна піднятися на небо. Бог спускається на землю, щоб підняти на небо нас. Слова ангельського світу — це гімн торжества життя і справжнього світу Христового. Будемо жити, радіти життю, не боятися страхів, які приходять через хвороби, кризи — все це було, є і буде продовжуватися, поки буде життя на землі. Наше завдання — знайти своє місце в цьому житті, але знайти його так, щоб досягти вічного спасіння.Слава Богу, ми маємо можливість в цей святковий день бути в храмі Божому, причаститися і вклонитися новонародженому немовляті Христу», — зазначив керуючий справами УПЦ.Митрополит Антоній нагадав історію Різдва Христового.»Господь настільки полюбив кожного з нас, що став одним з нас. Він бере на себе людське життя і людську смерть для того, щоб подолати легкопохитність до гріха і дати нам не тільки надію, а реальні сили вирватися з гріха. Ця подія настільки велика, що привело в рух весь ангельський світ. Звістка про народження Богослова людство дізналося з вуст ангельських. Бог приходить на землю — його вихваляють ангельські сили. Бог приходить на землю — обіцяє мир і благовоління…», — розповів митрополит Антоній.»Не було події більшої, яка могла б зіставитися З Різдвом Христовим. Нікому невідомий Віфлеєм і убогі ясла на багато тисяч років стали точкою тяжіння кращих умів, які намагаються зрозуміти, що таке життя. Різдво Христове — це нульова точка історії сучасного людства. Це та подія, в якій правильна оцінка і осмислення буття людського», — звернув увагу керуючий справами УПЦ.Також владика зазначив, що в момент Різдва Христового центром цивілізації був римський світ, Pax Romana, але в той же час, люди очікували іншого світу — пришестя Месії.»Цей світ охоплював основну територію сучасної Європи і не тільки Європи. За правління Цезаря Августа панував мир політичний, і велика була сила римських воїнів. Варто було тільки піднятися на повстання якомусь із народів, туди миттєво приходили римські легіони і знищували не тільки сам осередок повстання, а й тих людей, які їм співчували. Перебуваючи в умовному політичному світі, люди очікували іншого світу. Старозавітний обраний народ, пам’ятаючи і знаючи Святе Письмо, очікував пришестя Месії», — нагадав митрополит Антоній.»З філософської літератури відомо, як кращі уми міркували про те, що людству необхідний якийсь особливий чоловік, який допоможе їм у цьому земному житті.Не тільки Європа і Азія очікувала пришестя Христа-Спасителя. Найважливіше питання, яке задавали Колумбу, коли він переплив через океан і прибув до Америки: «він прийшов на землю? Він живе на землі?». До моменту пришестя Христа-Спасителя людство забуло істину, але воно пам’ятало рай, і намагалося вирватися з гріховного пекла», — сказав владика Антоній.»Світ Христа-Спасителя — це світ, який не бореться за владу, який чужий сили фізичної. Цей світ передбачає, перш за все, мир з Богом, мир з людьми і мир з самим собою.Коли наша дитина приходить додому зі страхом і трепетом, і чекає покарання, а зустрічає батьківську посмішку і обійми», — навів приклад владика.Також він розповів про причини багатьох людських бід і про шлях порятунку.»Гріх вніс не тільки протистояння. З моменту вбивства Каїном Авеля земля зрошена кров’ю і ненавистю. Ця ненависть є причиною Бід в сім’ї, міжусобиць, локальних і всесвітніх воєн. Але якщо людина примиряється з Богом, він примиряється і з людиною. Це є запорукою братніх взаємин, нашої братської любові. Світ Христовий — це мир з самим собою. Гріх пошкодив людську природу. Найстрашніша війна відбувається не зовні, а в людському серці. Людина — ніби орел, якому обрізали крила: він прагне піднятися, але сил немає, і він падає; і якщо він мудрий, він все одно злітає. Наша віра в Христа-Спасителя, який сьогодні прийшов на землю, говорить про те, що попри нашу слабкість, Бог готовий нас прийняти у свої обителі, Бог готовий принести нам в цей світ примирення з собою, з ближнім, і з самим собою. Саме тому така радість на душі у кожного в ці різдвяні дні», — підсумував митрополит Антоній.