Девіз ЄС: «Єдність — в різноманітті». А у нас все йде до того, щоб все це різноманіття знищити
11:2405.01.2021
Твитнуть
Кужеєв: Сьогодні у «Великому інтерв’ю» народний депутат попередніх скликань, журналіст, блогер Олена Бондаренко.
Вітаю вас, пані Олено. Наприкінці 2020 року і напередодні 2021-го у вас яке було почуття: щоб скоріше 20-й закінчився чи щоб швидше почався 21-й? (Інтерв’ю вийшло 31 грудня 2020 року, — прим. ред.).
Бондаренко: І те, й інше одразу. Хоча мої роки – моє багатство, і не можна поверхово ставитися до того досвіду, який ми придбали у 2020 році. Ми дійсно навчилися цінувати свободу і насамперед свободу пересування, якої нас цьогоріч активно позбавляли. Ми нарешті зрозуміли, що і вдома наші посиденьки можуть бути не менш дотепними, душевними, ніж в якомусь кафе. Тобто дуже багато інсайдів прийшло саме з карантином.
— Ваш здобуток за 2020 рік?
— Насамперед помінялися деякі особисті звички – на добро і в кращий бік. І нарешті почала писати свою власну книгу. Сподіваюся, що я її закінчу у 2021 році.
— А яке розчарування у вас було у 2020 році?
— Напевно, те, що не все виконано з того, що планувала. Карантин, ситуація в країні внесла великі корективи в плани. І це не може не засмучувати. Гадаю, що так у більшості з тих, хто живе в нашій країні.
— А в Україні політичній яке розчарування?
— Напевно, немає розчарування, тому що не було жодних особливих очікувань. Для того щоб не розчаровуватися, не потрібно спочатку зачаровуватися. Інша справа, сумно, що частина твого оточення або тих, хто вступає в дискусії, живуть тими ідеями, які ти висловлював ще торік.
— Але ж все одно, люди вчаться на своїх помилках. Визнають люди свої помилки, що так, Олено, ти була права?
— Залежить від людини. Бувають приголомшливі зауваження! Хтось каже: так, ти мала рацію, а хтось каже: я сам цього дійшов. Розповім про один випадок. У 2019 я брала участь у виборах на мажоритарному 131-му окрузі на Миколаївщині. Доводилося під час зустрічей із виборцями відповідати на запитання: а що ж ваші опоненти? Певна річ, основним опонентом був представник від «Слуги народу». Тоді ситуація була така, що табуретку постав – і вона виграє. Відштовхуючись від того, що було на той момент заявлено представниками цієї партії, що вони лібертаріанці, доводилося проводити політінформацію, розповідати, що лібертаріанство це система, яка передбачає повну відмову від соціальних гарантій і участі держави в долі громадянина, окрім як захист кордонів, збір податків і дипломатичне представництво. Звідси також пішов вільний ринок, повна відмова від безкоштовної освіти, безкоштовної медицини, легалізація проституції, наркотиків тощо. Коли я це розповідала на зустрічах із виборцями, вони говорили: «Ні, це ви обмовляєте. Цього не буде ніколи, це неможливо зробити в нашій країні». А коли це сталося, то я навіть сама очманіла, що спрогнозувала абсолютно все, що вони і зробили зрештою. Був такий цікавий дзвінок з округу (бо деяким я залишила свої телефони), і жінка сказала: «Ми вас ненавидимо всією сім’єю, тому що все, що ви сказали, ми зараз і бачимо. Це ви накаркали». Тобто не спрогнозували, а накаркали. Ось це мене спантеличило. У людей навіть бракує сил зізнатися, що нас попередили, а ми не врахували і зробили по-своєму. Нездатність визнавати своїх електоральних помилок зіграли саме з цією сім’єю злий жарт, але вони все одно шукатимуть винуватого, але тільки не себе.
Повну версію інтерв’ю читайте тут.
#євроінтеграція
#рейтинг Зеленського
#монобольшість
#мир на Донбасі
#мінська ТКГ
#реформи
#середня освіта
#фракція «Слуга народу»
Джерело:
112.ua