Олександр Лукашенко і Кабінет державної безпеки Білорусі планували вбивства політичних опонентів, в тому числі журналіста Павла Шеремета – про це повідомило авторитетне брюсельське видання EUObserver, передає білоруська служба Радіо Свобода.
Журналісти опублікували записи розмов 2012 року, голоси на яких нагадують голос тодішнього голови КДБ Вадима Зайцева.
Аудіо та інші документи передав журналістам для розслідування старший лейтенант Ігор Макар – колишній затупник командира бойової групи антитерористичного підрозілу Міністерства внутрішніх справ Білорусі «Алмаз».
За висновками видання, Лукашенко виділив на ліквідацію колишнього начальника слідчого ізолятора №1 («Валадарка») Олега Алкаєва в Мінську, колишнього командира бригади спецназу Володимира Барадача і ексвиконувача обов’язків начальника відділу по боротьбі з корупцією В’ячеслава Дудкіна більше ніж 1,5 мільйона доларів. Операцію планували здійснити без слідів, інсценувавши нещасні випадки.
Ці політичні замахи планувалися в Німеччині, але ніколи не мали місця.
Також учасники розмов нібито розглядали можливість вбивства журналіста Павла Шеремета, який на той момент жив у Росії, з використанням бомби.
«Ми маємо працювати над Шереметом, він справжній головний біль», – сказав на записі 2012 року Зайцев.
Спеціалісти НАТО з питань Білорусі, знайомі з Зайцевим, підтвердили подібність його голосу до голосу на записі. З 2013 року ексголова КДБ очолює приватний провайдер теле- та інтернетпослуг «Космос ТБ».
«Президент (Лукашенко – ред.) очікує на ці операції», – сказав Зайцев, згідно із записом у квітні 2012 року, коли проводив брифінг для співробітників елітного контртерористичного підрозділу КДБ «Альфа».
Він додав, що для нього важливо, «аби ніхто навіть не думав про КДБ».
Протести у Білорусі: коротко про головне
Президентські вибори у Білорусі відбулися 9 серпня 2020 року, на той момент Олександр Лукашенко вже 26 років керував країною.
Перші акції протесту розпочалися ще до дня голосування – через арешти та недопущення до участі у виборах опозиційних кандидатів.
9 серпня, у день президентських виборів, перші офіційні екзит-поли повідомили, що, за їхніми даними, Олександр Лукашенко набрав майже 80% голосів, а Світлана Тихановська – менше 7%.
У відповідь на це, у Мінську та інших містах Білорусі, люди вийшли на вулицю, висловлюючи недовіру до оголошених результатів.
Влада одразу вдалася до інформаційного блокування протестів: обмежили інтернет та мобільний зв’язок, а увечері перестали працювати новинні сайти.
ОМОН та внутрішні війська почали розганяти протестувальників водометами, сльозогінним газом і світлошумовими гранатами, а також, за повідомленнями правозахисників, були вистріли гумовими кулями і навіть із вогнепальної зброї;
За різними даними, силовики затримали у містах Білорусі до семи тисяч людей.
Затриманих принижували, погрожували зґвалтуванням, били, утримували у нелюдських умовах, не надавали медичної допомоги.
У відповідь на застосування сили 11 серпня протестувальники оголосили загальнонаціональний страйк, до якого приєдналися понад 20 підприємств, серед них найбільші заводи – МАЗ та БелАЗ.
Влада вдалася до адміністративного тиску на працівників підприємств і бюджетників і почала влаштовувати «акції на підтримку» Олександра Лукашенка,
Силовики змінили тактику – перестали розганяти акції, а почали хапати людей на вулицях у різних містах, намагаючись посіяти страх;
Опозиціонерка Світлана Тихановська виїхала до Литви.
8 серпня опозиція створила Координаційну раду із трансферу влади, члени якої ведуть переговори із представниками керівництва різних європейських країн.
23 вересня таємно відбулася інавгурація Олександра Лукашенка.
США, ЄС, Велика Британія та інші країни не визнали результати виборів і легітимність інавгурації Лукашенка.
Українську позицію озвучив очільник МЗС Дмитро Кулеба, за його словами, «інавгурація» Лукашенка не робить його легітимним президентом Білорусі.
Велика Британія, Канада, країни Балтії запровадили санкції проти Лукашенка та інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі та жорстокого придушення акцій протесту.
Сам Олександр Лукашенко звинувачення у фальсифікації виборів та узурпації влади відкидає, він шукає підтримку у президента Росії Володимира Путіна.
Тим часом протести тривають, а правозахисники кажуть про 12 тисяч затриманих людей, щонайменше шестеро загиблих та сотні важко травмованих.
Протести у Білорусі: коротко про головне
Президентські вибори у Білорусі відбулися 9 серпня 2020 року, на той момент Олександр Лукашенко вже 26 років керував країною.
Перші акції протесту розпочалися ще до дня голосування – через арешти та недопущення до участі у виборах опозиційних кандидатів.
9 серпня, у день президентських виборів, перші офіційні екзит-поли повідомили, що, за їхніми даними, Олександр Лукашенко набрав майже 80% голосів, а Світлана Тихановська – менше 7%.
У відповідь на це, у Мінську та інших містах Білорусі, люди вийшли на вулицю, висловлюючи недовіру до оголошених результатів.
Влада одразу вдалася до інформаційного блокування протестів: обмежили інтернет та мобільний зв’язок, а увечері перестали працювати новинні сайти.
ОМОН та внутрішні війська почали розганяти протестувальників водометами, сльозогінним газом і світлошумовими гранатами, а також, за повідомленнями правозахисників, були вистріли гумовими кулями і навіть із вогнепальної зброї;
За різними даними, силовики затримали у містах Білорусі до семи тисяч людей.
Затриманих принижували, погрожували зґвалтуванням, били, утримували у нелюдських умовах, не надавали медичної допомоги.
У відповідь на застосування сили 11 серпня протестувальники оголосили загальнонаціональний страйк, до якого приєдналися понад 20 підприємств, серед них найбільші заводи – МАЗ та БелАЗ.
Влада вдалася до адміністративного тиску на працівників підприємств і бюджетників і почала влаштовувати «акції на підтримку» Олександра Лукашенка,
Силовики змінили тактику – перестали розганяти акції, а почали хапати людей на вулицях у різних містах, намагаючись посіяти страх;
Опозиціонерка Світлана Тихановська виїхала до Литви.
8 серпня опозиція створила Координаційну раду із трансферу влади, члени якої ведуть переговори із представниками керівництва різних європейських країн.
23 вересня таємно відбулася інавгурація Олександра Лукашенка.
США, ЄС, Велика Британія та інші країни не визнали результати виборів і легітимність інавгурації Лукашенка.
Українську позицію озвучив очільник МЗС Дмитро Кулеба, за його словами, «інавгурація» Лукашенка не робить його легітимним президентом Білорусі.
Велика Британія, Канада, країни Балтії запровадили санкції проти Лукашенка та інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі та жорстокого придушення акцій протесту.
Сам Олександр Лукашенко звинувачення у фальсифікації виборів та узурпації влади відкидає, він шукає підтримку у президента Росії Володимира Путіна.
Тим часом протести тривають, а правозахисники кажуть про 12 тисяч затриманих людей, щонайменше шестеро загиблих та сотні важко травмованих.